Дім, збудований на кістках старого світу.
Кожна історія про війну має поле бою. Але що набагато важливіше — кожна така історія має фортецю. Місце, куди солдати повертаються, щоб залікувати рани, нагострити зброю і згадати, заради чого вони, власне, борються.
Коли я створювала світ «Відроджених Землею», я знала, що моїм героїням, «Світочам», потрібен не просто притулок. Їм потрібен був дім. Справжній. Бо що може бути страшнішим, ніж бути вигнанкою у власному місті?
Мої жінки — «обдаровані», «торкнуті», «біснуваті», як їх називає імперія. Вони — аномалія, яку треба або вивчити під мікроскопом, або знищити. Вони не можуть просто жити. Вони змушені ховатися. Але де можна сховатися в Києві 1899 року, де кожен твій крок під наглядом, а кожне дивне слово може стати вироком?
Відповідь народилася сама собою: ховатися треба на видноті. Ззовні — це шанована аптека Рудницьких на Подолі. Місце, де пахне травами та спокоєм, де мовчазна і сувора Галина продає ліки проти мігрені дружинам тих самих офіцерів, що полюють на її сестер. Над нею — тихий, пристойний готель «Тиха Гавань», де живуть звичайні постояльці, і де серед них, як тіні, ходять мої дівчата, граючи ролі покоївок і швачок. Це їхня маска. Їхня броня. Але справжнє життя, справжня магія — внизу.
За потаємними дверима, у лабіринті старих підземель, знаходиться їхнє серце. Фортеця. Це не темний, вогкий підвал. Це — цілий світ, збудований руками жінок для жінок.
Уявіть, як ви спускаєтеся сходами, і темрява поступається місцем м’якому, живому світлу світломоху, що пульсує на стінах. Повітря тут пахне землею, озоном від дивовижних механізмів Анни та старими книгами. Це місце, де кожна зона — це частина живого організму:
Вітальня з каміном та бібліотекою — це «пам’ять» і «серце» фортеці, де Олена навчає молодших і зберігає їхню історію.
Майстерня Анни — це «мозок», де народжується їхня унікальна зброя з латуні, шестерень і чистого генія.
Підземний сад Ксенії — це «легені», що годують їх і дають ліки, де проростають дивовижні мутовані рослини, народжені енергією землі.
Тренувальний зал Лідії — це «м’язи», де страх перековується у силу.
Це місце — не просто сховище. Це — живий доказ їхнього існування. Це тихий бунт, що відбувається під важкою ходою імперії. Це майбутнє, що проростає у темряві, поки нагорі панує світ минулого.
Це їхній дім. Їхня фортеця. Їхня маленька, вільна Україна.
Що станеться, коли тихий стукіт сердець у цій фортеці почне бити так голосно, що імперія нагорі відчує тремтіння землі?
Про це — в «Відроджених Землею».
https://booknet.ua/book/vdrodzhen-zemleyu-b442140
Оригінал статті на Букнет: Дім, збудований на кістках старого світу.
Блог
Тіні майбутньогоНовий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо
“В пошуках Світла та Тіні”
А
Викрадення.Дверцята відчинили з оглушливим тріском, ніби їх зламали голими руками сповненими люті.
У чорному прорізі постав він.
Високий. Широкоплечий. Плащ — важкий, чорний, наче витканий із самої ночі, колихався повільно,
Сестринська турбота чи допитливість? ☺️Усім затишного та спокійного вечора п’ятниці ⛅
У книзі “По сусідству з Грозою”⚡ вийшло оновлення, де з’явилися кілька нових персонажів: Антошка і Ніка ☺️
…тільки ми лишилися вдвох, у мою
Фіктивна дружина мільярдера — оновлено!Вітаю!
І тобі Емілі та Еріка — оновлення!
✨✨✨
Я просиділа, напевно, хвилин п’ять, як чую жалібне нявкання кота. І воно наближається. Не хочу вірити, що в цьому будинку живе кіт. Але раптом з-за меблів виходить великий
Утретє відбудеться національний тиждень читання поезіїНаціональний тиждень читання поезії у 2026 році відбудеться з 16 по 22 березня 2026 року. Про це повідомили на сайті Українського інституту книги (УІК), що організовує тиждень читання.
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.