Біографія
Валер’ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в селі Чаплі на Катеринославщині (нині Дніпропетровська область). Він прийшов у світ на самому порозі нового століття — і став письменником, який найточніше відчув і передав той безладний, збудливий момент, коли молода людина залишає село і кидається в прірву міського досвіду.
Літературну діяльність Підмогильний розпочав ще в ранній юності. Навчаючись і живучи спочатку в Катеринославі, а потім у Харкові та Києві, він вбирав у себе атмосферу революційних змін і культурного піднесення 1920-х. Ранні оповідання відзначались гострим психологізмом і увагою до людини в момент морального вибору.
Головним твором Підмогильного і одним з вершинних досягнень усієї української прози XX століття став роман «Місто», опублікований 1928 року. Це перший справжній урбаністичний роман в українській літературі: головний герой — молодий виходець із села — пробивається крізь місто, завойовуючи його освітою, кар’єрою, любовними пригодами. Роман вражає психологічною точністю, іронічністю оповіді і безсторонністю погляду. Повість «Невеличка драма» (1930) продовжила дослідження міського типу людини.
Окрім власної творчості, Підмогильний зробив колосальний внесок як перекладач. Він переклав українською Гі де Мопассана, Дені Дідро, Анатоля Франса, а також брав участь у виданні 15-томного Бальзака і 25-томного Франса.
У грудні 1934 року Підмогильного заарештували за сфабрикованим звинуваченням. 3 листопада 1937 року його розстріляли в Сандармосі разом з десятками інших представників українського письменства. Йому було лише 36 років. Реабілітований посмертно.