Максим Рильський

Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві в родині видатного українського етнографа Тадея Рильського. Атмосфера дому — книжки, музика, свідомий українофільський дух — заклала фундамент усього наступного творчого життя.

Дитинство провів у батьківському маєтку в Романівці на Київщині — серед лугів і лісів, що стануть пейзажними мотивами його лірики. Разом із Зеровим, Драй-Хмарою і Филиповичем склав коло «київських неокласиків». Збірки «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю і сніг» (1925), «Де сходяться дороги» (1929) — поезія холодної ясності і гарячого почуття, де класична форма стає вмістищем сучасного переживання.

Рильський уцілів у часи, коли гинули його друзі — Зеров, Драй-Хмара, Филипович. Справжнім порятунком для нього стала перекладацька робота: він переклав українською «Пана Тадеуша» Міцкевича, твори Пушкіна, Шекспіра, Гюго. Його переклади вважаються еталонними.

У 1943 році обраний академіком АН УРСР, очолив Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії. Помер Максим Рильський 24 липня 1964 року в Києві. Шевченківська і Ленінська премії відзначили лише частину того, що він зробив для української культури.