Юрій Мушкетик

Юрій Михайлович Мушкетик (21 грудня 1929, Вертіївка, Чернігівщина — 14 травня 2019, Київ) — прозаїк. Один із провідних авторів українського історичного і психологічного роману другої половини XX ст. Тривалий час — голова Спілки письменників України. Лауреат Шевченківської і Державних премій.

Від Чернігівщини до кабінетів

Народився в сільській родині. Закінчив Київський університет (журналістика, 1951). Від початку 1950-х — активний прозаїк. Пройшов довгий шлях від молодіжних романів до складних психологічних і морально-філософських текстів. Керував СПУ в 1986–1991 рр. — в останні роки СРСР і перші роки незалежності.

Романи

«Семен Палій» (1954) — перший великий роман про козацького полковника. «Яса» (1982) — психологічний роман про моральний вибір. «Гетьманський скарб» (1993), «Прийдімо, поклонімося» (2000), «Останній гетьман» — пізні книги, де Мушкетик вертається до козацької і гетьманської тематики, але вже з більш складними характерами і питаннями. «Суд над Сенекою» (2003) — роман про античного мислителя.

Значення

Мушкетик — «офіційний» успішний автор, що при цьому зберіг художній рівень. Його книги широко читалися; «Яса» досі вважається однією з кращих психологічних повістей свого покоління.

Основні твори

• «Семен Палій» (роман, 1954)
• «Яса» (роман, 1982)
• «Останній гетьман» (роман, 1993)
• «Суд над Сенекою» (роман, 2003)