Роботи
Життя – прекрасний, сизий птах.
Приносить радість, щастя, сміх,
Та може принести і жах –
Позбавити усіх утіх.
Життя завжди усіх дивує:
То повертає, то стоїть,
То світом радісно мандрує,
То в серці хоче все таїть.
Життя, як човен в морі синім ,
Завжди кудись невпинно мчить,
Або, наткнувшись на хвилі,
Пливе, щоби дива творить.
Життя – то є велика штука,
Буде щасливим лиш тоді ,
Коли забудеться вся мука,
А горе зникне у воді.
Давним-давно на цій землі
Дорослі всі і молоді
Жили без заздрощів і зла,
А тільки з силою добра.
Тоді не було смутку, болі ,
Не грав ніхто не щирі ролі,
Не плакали , не сумували,
Душею пісеньку співали .
Але чомусь усе минуло,
Уже не буде так , як було.
Добра тепер уже нема ,
Є тільки заздрості гора.
Бо стали люди забувати:
Добро потрібно пам’ятати ,
Добро потрібно шанувати ,
Як батька рідного, як мати.
Адже добро,немов кришталь –
Коштовне та крихке, на жаль.
Зроби і ти комусь добро
І в серце вернеться воно…
Коментарі
1Привіт) Мені особливо сподобався другий вірш, адже це слова воїна добра, свого роду благородна агітація. Насправді, це дуже важливо, адже люди, які мають подібний світогляд- нібито маяк для душ, який освічує істинний шлях, це дійсно благородно. При зустрічі з такими людьми відкриваєш для себе щось нове і… і відчуваєш це. А чому Ви думаєте, що раніше не було зла? Люди- бувають абсолютно різні: так було, є і, скоріш за все, буде. Можливо, річ в тім, що коли Ви мандрували просторами дитинства- то зіштовхувалися з вузьким колом добрих людей, в результаті чого ваші очікування стосовно майбутніх людей сформувалися за прикладом досвіду. З часом, опинившись у великому місті, Ви відкрили для себе повноцінний світ асорті, де вперше зустріли “екстра чорну цукерку”. Це лише мої здогадки, але як би там не було: завжди приємно зустрічати людей, які належать до “воїнів добра”.
Додати коментар
Будь ласка, пишіть конструктивно і поважайте думку автора та інших читачів.