20 тисяч солдатів проти 5-ти підпільників: про що комікс «Наразі непогано»

20 тисяч солдатів проти 5-ти підпільників: про що комікс «Наразі непогано»

Ян Новак, Яромир 99. Наразі непогано: графічний роман / пер. з чеської І. Забіяка. – К.: Видавництво «Видавництво», 2021. – 256 с.

Одна з найвідоміших історій Холодної війни тепер існує і в україномовній версії. П’ятеро молодиків із пістолетами проти до зубів озброєних двадцяти тисяч солдатів східнонімецької народної поліції, яким вдалося дістатися до вільного Західного Берліна. Переклад мальопису «Наразі непогано» зовсім нещодавно вийшов у видавництві «Видавництво», і ми вже стигли його погортати.

Їхня боротьба

Їх звати Йозеф і Цтірад. Вони брати. Брати Машини. Цтірада вдома кликали Радеком. 1945 року, коли йому було 15, їхній родині передали останній лист від батька, останню настанову: «Пам’ятайте, що боротися за свободу батьківщини і свого народу, – це перший обов’язок кожного свідомого чеха. Одного дня і ви зробите такий вибір».

 

Їхній батько, Йозеф Машин – герой антинацистського підпілля. Закатований 1942 року. Герой, про якого знали всі. Приклад для синів.

Коли їм було під 20 років, вони організували підпільну ланку, «Подєбрадську групу», і почали вести підривну антикомуністичну діяльність. Діяльність, що й дотепер розколює чеське суспільство: чи вважати їх героями? Чи могли вони чинити інакше?
Чи треба було, скажімо, вбивати охоронця, щоб заволодіти зброярнею? Спершу приспати його хлороформом, а тоді перерізати горлянку? Чи треба було вбивати касира, коли напали на машину інкасаторів? Так, заволоділи 850 тисячами крон, які допомогли провадити подальшу діяльність. Але яка ціна?

 

«Чи можна було інакше?» – щоразу питатимуть прибічники й ненависники братів Машинів і їхньої групи.

Їхня втеча

2 жовтня 1953 року група з п’яти підпільників сідає у потяг на Головному вокзалі Праги й починає мандрівку, що триватиме цілий місяць. Їхня мета – дістатися до Західного Берліну і приєднатися до американців. Преса у той час добряче розганяла маховик загрози – мовляв, Третя світова вже поруч. Ось-ось, днями почнеться вторгнення. А значить, брати Машини та їхні побратими мають дістатися до табору тих, хто нападе на комуністичну Чехословаччину. Аби долучитися до спільної боротьби.

Маршрут братів Машинів і їхньої групи, © 2006 Barbara Masin

 

І поки Подєбрадська група просувалася вглиб НДР, довкола них закручувалася величезна військова операція, до якої долучилися і радянські частини. На пошуки п’яти втікачів кинули 20 000 солдатів східно-німецької народної поліції. Німецькі вояки назвали ці дії «Чеська війна». І, звісно, з цього пекельного кола не всі вийдуть живими. А ті, кому вдасться дістатися до мрії, вже не зможуть врятувати рідних, які залишаться в комуністичному полоні.

Їхня історія

Їхню історію переказуватимуть величезну кількість разів – занадто велика спокуса зацементувати або, навпаки, розвінчати міф про одну з найкарколомніших історій Холодної війни. З-поміж цих інтерпретацій зосібна виокремлюють дві.

 

2006 року Барбара Машин, донька Йозефа Машина, онука Йозефа Машина-старшого, опублікувала нонфікшн дослідження історії свого батька і його брата. Досконально володіючи англійською, німецькою, чеською, вона опрацювала купу джерел у спробі реконструкції тих подій.

 

За два роки до публікації «сімейної» версії був надрукований біографічний роман «Наразі непогано» чесько-американського письменника Яна Новака, який здобув нагороду Magnesia Litera за найкращу книжку року.

На основі роману разом із коміксарем Яроміром 99 (знаний на наших теренах як художник одного з найвідоміших чеських графічних романів «Алоїс Небель») 2018 року вони зробили графічний роман «Наразі непогано».

 

Комікс, що мав би познайомити ширшу аудиторію з історією Подєбрадської групи, їхньою боротьбою і полюванням на них.
Графічний роман, який комунікують як такий, що виконаний «в особливому стилі нуар».

 

А тому, озброївшись 480-сторінковою Енциклопедією кінонуару (Geoff Mayer and Brian McDonnell, Encyclopedia of film noir. Greenwood Press, 2007), подивімося на доробок Новака-Яроміра 99 крізь затінену оптику наших стереотипних уявлень про нуар і на те, що він може нам дати для розуміння історії братів Машинів і графічного роману «Наразі непогано».

Нуар: час, світогляд, герой, місце

Уже згодом критики й дослідники виокремлять і збагнуть, що перша хвиля кінонуару припала на 1940–1959 роки. Наслідки Великої депресії. Початок Другої світової. З другої половини 1940-х додався ще й привид маккартизму та переслідування інодумців у своєму стані. Це все явища, що мали би знайти своє кіновтілення та бути відрефлексованими.

 

Нуар постає «темним дзеркалом американського суспільства, ставлячи під сумнів засадничий оптимізм американської мрії» (тут і далі цитати за Енциклопедією).

Відчай повсякдення тягне за собою спробу пояснення його через теорії, котрі, «увиразнюючи абсурдність буття, разом із тим демонструють, наскільки важливим стає минуле для прийняття героями тих чи інших рішень». Екзистенціалізм і фройдистський психоаналіз. Відмова від віри у можливість хоча б якогось вищого задуму. Ми самі у цій людській бетонній пустелі.

 

«Жорстокі примари минулого і фаталізм нічного жахіття» – основоположні для нуару теми.

 

А якщо нічого не має сенсу, то виникають сумнів, відчай і почуття крихкості. А якщо правила світу довкола тебе розмивають кордони моралі, то й методи твоєї власної боротьби згодом неодмінно викликатимуть питання й поставлять під сумнів твої рішення.

 

Звичний топос нуару – голодний мегаполіс, котрий тягнеться щупальцями до самотнього маскулінного героя. І нагромадження несправедливості системи перетворює його життя на квест лабіринтом, де він випробовує на собі тисячі паскудних облич прогнилого міста. Його політиків, поліцаїв, поплічників і зрадливих жінок.

 

Нуар: візуальне

Очевидно, найчастіше ми вирізняємо нуар радше за візуальним рішенням. Чорним по чорному у просторі, залитому чорнотою. Очевидно, без клаустрофобного впливу німецького кінематографічного експресіонізму тут не минулося. Фрагментування, розрізання простору і схиблені композиційні рішення увиразнюють відчай та відстороненість головного героя. І пустки, в очі якої він вдивляється.

 

Яромір 99 адаптує візуальний арсенал нуару і робить прикметний вибір кольору – якщо цілий комуністичний світ довкола героїв чорно-білий, то його головні герої залиті відтінком рожевого. В них ще жевріє життя, вони вирізняються з-поміж простору. Ця ж схема, скажімо, використовується й у флешбеках про їхнього батька-героя, але ця фарба-активного-героя не працює у випадку матері, яка не знає про підпільну боротьбу синів. Вона – невтаємничена жертва режиму, яку комуністична влада витісняє з її простору, змушуючи кілька разів виселятися зі своєї домівки.

В останній чверті коміксу, коли на утікачів полюватимуть 20 000 солдатів і боротьба розв’яжеться на життя / на смерть, рожеві відтінки відійдуть у минуле. Герої зіллються з простором, принишкнуть до землі.

 

І з’явиться шалений червоний, урізноманітняться композиційні рішення, вибір оптики. Напруга наростає, кров заливає поля (кажуть, у полюванні на братів Машинів, серед іншого, від дружнього вогню загинули троє військових). І взагалі якоїсь миті Яромір 99 робить пряме цитування класичної роботи Ель Лисицького – червоні клином будуть бити білих, вибивати з життя ворогів комуністичного режиму. Клином вибивати одинаків.

 

Ель Лисицький, Клином червоним бий білих, 1919 – 1920

Їхній нуар

Що буде, коли замість віддзеркалення американської мрії підставити вдаваний оптимізм світлого майбутнього, яке будується на фундаменті репресій сьогодення?

 

Що буде, коли абсурдність корумпованого та безпросвітного великого міста замінити буттям у комуністичній атмосфері, де відсутні повітря і життя?

 

Що буде, коли щупальці й іржаві гвинтики мегаполісу замінити на 20 000 гончаків, які йтимуть слідами головних героїв?
Та не забудьмо про настанову й примару батька-героя і фаталізм: будь-яке твоє рішення чи підпільна акція – вийде на світло.

 

Це все – графічний роман, нуарна оповідь про братів Машинів і Подобєдську групу. Їхню мандрівку колами пекла довжиною в місяць. Мандрівка сірими зонами моралі, де в кожної дії є свій відтінок правди. І де сьогодні так хочеться поставити те саме питання, що й 70 років тому: «Чи можна було інакше?»

Купити мальопис на сайті видавництва.

Оригінал статті на Suspilne: 20 тисяч солдатів проти 5-ти підпільників: про що комікс «Наразі непогано»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

За три місяці повномасштабної війни окупанти скоїли 280 злочинів проти медіа

За три місяці повномасштабної війни росія скоїла 280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Про це повідомив Інститут масової інформації.

Станом на 24 травня загалом російські

Премію Американського PEN вручили родині журналіста-політв’язня Єсипенка

Дружині та доньці Владислава Єсипенка, українського журналіста, засудженого в окупованому росією Криму, вручили премію Американського PEN Barbey Freedom to Write Award 2022.
 
Нагороду

В Україні відкриваються книгарні після вимушених перерв

Vivat та Видавництво Старого Лева відкривають свої книгарні в українських містах, які не працювала через обстріли міст російськими військовими. Про це Читомо повідомили представники вид

Добрі поради від Всесвіту.

Добрий вечір, мої любі!

 Слава Україні дорогі читачі й колеги

Вітаю усіх, Сьогодні я виклала ще один розділ книги

Покликання або Добрі Поради від Всесвіту 

 і на який ви чекали. Трішки смакоти у блозі для тих

86% діячів культури очікують збільшення популярності української культури у світі

72% українських культурних діячів передбачають збільшення патріотичного ухилу в культурі всередині країни внаслідок повномасштабної російсько-української війни. Про це свідчать результа

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"