#10 Коли вас четверо, як сраних мушкетерів

Привіт! Я от думаю, що вже час розповідати про «Дюжину світлого». Це друга книжка циклу про дивних людей. Отже. Коли вас четверо, як сраних мушкетерів, і разом ви прожили найкращі роки своєї юності, і ви одне одному навіть більше, ніж сім’я, то, звісно, ви частенько зустрічаєтеся, щоб трошки підбухнути.

Ось на картинці ви можете побачити героїв зліва направо: Джо, Філін, Натс і Швед.

А ось цитата з третьої глави, у якій герої власне й поїхали на водосховище, щоб підбухнути.

Рипнули двері, пролунали кроки, і в кімнаті Натса хтось заворушився. Ще за хвилину двері знову рипнули, і я почула приглушені голоси Натса і Філіна:

— Натс, ти тут? Слухай, як тобі цей цирк?

— А саме?

— А саме баба Шведа.

— Хороша баба, приємна. А що? — спитав Натс.

— Натсік, не тупи! Ця Кет — не більше ніж дешева китайська підробка, — обурився Філін.

— Підробка?

— Точно. Погана копія.

— Копія кого? — тупить Макс.

— Макс, ну йоперний театр! Ну сам подумай, кого? — продовжив Філ з легкою насмішкою.

— Джо, чи шо? Копія Джо?

— Маладєц! Додумався!

— Філ, ну а нам яке діло? — Макс сьогодні або пізнав великий дзен, або тупить від випитого.

— Я просто прозріваю, Натс! Прозріваю і не доганяю: нащо людині китайський ролекс, якщо в нього є можливість купити справжній?! — Філ підвищив голос, але Натс його осадив:

— Ти впевнений, що в нього є така можливість, Філ? Може, ми просто зовсім не знаємо ситуації? А навіть якщо і є, то, повторюю: нам яке діло?

— Тобі, тобто, ніякого?

— І тобі ніякого. Стихни, Філ.

— Ні, я пропоную з ним перетерти, — уперся Філ.

— Філ, мовчи в ганчірочку і не лізь не в свою справу. Давай, крокуй на вихід! — Натс налаштований рішуче. Я чую кроки, що віддаляються, і рип дверей. Пішли. А я згорнулася клубочком і спробувала подумати про це. Дешева китайська підробка. Копія Джо. Справжній ролекс. Швед. Та ну нахер, Філін! Ти гониш! Я помотала головою, перевіряючи, чи достатньо я полежала, чи варто полежати ще. Відлуння в голові слабеньке, можна потерпіти і піти до людей. А то я тут на самоті можу додуматися до дивного. Нахер.

Як вам здається, ці от дивні люди теж щось таке намутять щодо кохання? Було б класно з вами поговорити 🙂 Але здається мені, що читачі мені трапилися з тих, що більше люблять читати, ніж писати коментарі. Ну та що вже 🙂 Роби, що маєш, і будь що буде 🙂