✦ Літературна платформа України з 2020 року
Facebook Instagram writers.in.ua@gmail.com
Історії депортації через сімейні реліквії — у спецрепортажі Суспільне Крим
Суспільне

Історії депортації через сімейні реліквії — у спецрепортажі Суспільне Крим

Суспільне · 14 Тра 2026
Реклама

До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який відзначають 18 травня, команда Суспільне Крим підготувала спецрепортаж про депортацію кримських татар та речі, які люди зберегли у вигнанні й повернули додому. Ці історії — про трагедію народу і бажання кримських татар зберегти свою культуру, релігію й пам’ять. Дивитись матеріал можна 18 травня о 9:00 на ютуб-каналі Суспільне Крим.

У центрі сюжету — спогади родини Гульнари та Едема Бекірових. Родина Гульнари повернулася з депортації в Узбекистані у 1967 році й оселилася на Херсонщині, у Новоолексіївці. Загалом у вигнанні вони провели 23 роки.

Рузіє Алідінова передає речі у музей
Рузіє Алідінова передає речі у музей

Бекірови передали до Національного музею історії України у Другій світовій війні сімейні речі, які пережили депортацію: мараму — накидку на голову, книгу із сурами (молитвами), джезве, ложечку та грілку, на якій варили каву. Також у матеріалі використані архівні кадри передачі цих речей музейникам. На відео зафільмована мама Гульнари — Рузіє Алідінова.

Гульнара Бекірова
Гульнара Бекірова

Гульнара Бекірова розповідає, що пам’ять про депортацію для неї пов’язана зі збереженням ідентичності:

«Для мене пам’ять про депортацію — це така сила, яка не дає здатися. Речі, які сьогодні залишились, це настільки важливо, адже людина може свою ідентичність пронести через культуру. Тому що культура, релігія, мова — це наша пам’ять, наша ідентичність і продовження роду».

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні нагадують, що тема депортації кримських татар тривалий час була забороненою в радянські часи, а робота зі збору свідчень та експонатів розпочалася вже після здобуття Україною незалежності.

Ярослава Пасічко, працівниця музею
Ярослава Пасічко, працівниця музею

Ярослава Пасічко, завідувачка сектору обліку та облікової документації відділу науково-фондової роботи музею, зазначає:

«Одну з вагомих частин нашого існування як музейної інституції ми провели під час радянської влади. Тоді тема депортації кримських татар була під грифом “секретно”. Одразу після здобуття незалежності України наш колектив почав досліджувати ось такі маловідомі теми. І, звичайно, вже тоді, ще на початку 90-х, розпочалася кропітка робота з комплектування предметів, які б висвітлювали такі теми, як депортація кримськотатарського народу, в травні 1944 року зокрема. Колекція вже налічує майже тисячу предметів, які мають висвітлювати і висвітлюють в експозиційному просторі цю тему».

Авторка матеріалу Оксана Бовсуновська каже, що через сімейні речі команда прагнула ще раз нагадати про геноцид кримськотатарського народу та його наслідки. 

«У матеріалі ми вирішили через сімейні речі депортованих вкотре підсвітити важливість памʼяті про злочин радянської влади — депортацію кримських татар у 1944-му. За допомогою цих речей оживає історія, вони її свідки. Окрім всього, це ще й можливість простежити, що в таких надскладних умовах кримським татарам найважливіше було зберегти свою релігію, культуру і мову».

Психологічна підтримка

Досить сперечатися з внутрішнім критиком.

Ви заслуговуєте на те, щоб ваші тексти були почуті. Ірина Гавалешко допомагає письменникам подолати сумніви та знайти впевненість у своєму голосі.

Повірити у себе →

Нагадаємо, минулого року команда Суспільне Крим також створила документальний проєкт «Пам’ять/Hatıra» про геноцид кримських татар 1944 року.

Оперативні новини від команди Суспільне Крим — на сайті Суспільне Новини та у соцмережах:

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку  платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні. 

Реклама

Додати коментар

Будь ласка, пишіть конструктивно і поважайте думку автора та інших читачів.

* — поля обов'язкові