Я тут не випадково
Мені за 28.
І я не прийшла сюди, бо «з дитинства мріяла писати».
Я прийшла сюди, бо в реальному житті кохання чомусь завжди закінчувалося раніше, ніж я встигала в нього повірити.
Тому я почала писати.
Про людей, які мовчать замість говорити.
Про почуття, які плутають зі слабкістю.
Про вибір, який роблять не серцем, а страхом.
Мої герої не ідеальні. Вони зникають. Повертаються.
Роблять неправильні кроки — і платять за них.
Як і ми.
Я не обіцяю легких історій.
І не пишу для всіх.
Але якщо вам знайоме відчуття, коли хочеться близькості, а виходить самотність —
ви за адресою.

Досить сперечатися з внутрішнім критиком.
Ви заслуговуєте на те, щоб ваші тексти були почуті. Ірина Гавалешко допомагає письменникам подолати сумніви та знайти впевненість у своєму голосі.
Повірити у себе →Це тільки початок❤️
А ви вже зустріли своє кохання?
Чи поки що це був лише досвід?
Додати коментар
Будь ласка, пишіть конструктивно і поважайте думку автора та інших читачів.