Ярослав Ткачівський. Вірш-молитва «Тарас живе!..»
Народна Біблія – “Кобзар”,
а в серці – Ти, живий Тарасе…
Пророку кланяюсь щоразу
та ставлю слово на вівтар…
У Каневі стою, де Ти
віддав свій прах горі Чернечій…
Беру Твій хрест на власні плечі –
дай, Боже, ношу цю знести:
служити Слову й Правді все,
вовік боротися з брехнею
й ніколи не змиритись з нею –
блаженний той, хто хрест несе…
Наш Батьку, в душах Твій завіт:
ми боремося, слава Богу,
й щодня куємо Перемогу,
і з нами… збайдужілий світ.
…Кобзар веде на ратний бій –
московську виб’ємо заразу,
на прю святу ставаймо разом…
Тарасе, вдячні ми Тобі.

Досить сперечатися з внутрішнім критиком.
Ви заслуговуєте на те, щоб ваші тексти були почуті. Ірина Гавалешко допомагає письменникам подолати сумніви та знайти впевненість у своєму голосі.
Повірити у себе →
Щоб волошкову неба синь
та золотаво-рідне поле
не краяла війна ніколи
й цвіли сади, і ненька, й син…
Розквітни, України доле,
Благаю, Отче, що єси…
Додати коментар
Будь ласка, пишіть конструктивно і поважайте думку автора та інших читачів.