Чи зможу я коли-небудь вирватися з цього кола?

Всім привіт ☺️ Невеличкий уривочок з опублікованого розділу ♥️

Повертаю голову, щоб подивитися, хто це порушує мою ідилію, і бачу того самого молодика з іншого кінця стійки. Чоловік безцеремонно сідає на сусідній стілець і уважно на мене дивиться.

— Я — Ден, — представляється він, легко нахиляючись уперед. — А як звати цю прекрасну пані?

— Олівія, — відповідаю трохи збентежено, не очікуючи на таку прямоту.

— Радий знайомству, Олівіє, — усміхається Ден, не приховуючи захоплення. — І як сталося, що така чарівна жінка сьогодні тут сама?

Усмішка на моєму обличчі враз зникає. Слова, можливо, й банальні, та запускають в голові черговий ланцюг спогадів. Знайомий тягар знову стискає груди. Чи зможу я коли-небудь вирватися з цього кола?

Запрошую до цієї запальної історії ☕️

Психологічна підтримка

Вашому «внутрішньому автору» потрібна опора.

Писати в часи змін — важко. Дозвольте собі професійну підтримку від психотерапевта Ірини Гавалешко, щоб знайти ресурс для творчості та нові сенси.

Отримати підтримку →