Це катастрофа!

Привіт усім!

Сьогодні я прийшла поговорити про мою поточну книгу:

Сад для білого птаха

А саме про жанри (чи то теги… Ну, ви зрозуміли)

Так от. Сьогодні я редагувала останні глави цієї книги. Вона вийшла довгенькою)

Ще й герої головні там гризлися більшу її частину. Я, звісно, розумію, напруга, з ворогів в коханці, але блін…
Як називається той тип жанру(тегу) слоуберн, коли він настільки СЛООООООУУУ, що в гонці проти нього виграє навіть слимачок? Скільки там має бути “оооооооооо”, щоб передати наскільки в мене герої поооооовільно доходять до точки: “Все, можна жити нормально”? Або хоча б “Таймаут, передишка”?

І це при тому, що Сад для білого птаха – це лише перша частина трилогії. Хоча про Енді з Тео, радше дилогії.
Власне, цикл “Білий птах” виглядатиме приблизно так:

– Перші дві зрозуміло – скажете ви. – А третя книга?

А я вам не скажу! Хіхіхі)) Просто не знаю, як це пояснити) Принаймні, вона буде не про Енді)

Але повернемося до першої книги.

В мене проблема наступна: поки в майже усіх другорядних парочок (а їх там дофіга і трошки!!!) пахне усіма ароматами кохання й живуть вони чудове життя, моя Чихуахаушка (Енді, нагадую) ладна перегризти Леопарду горло!

Гляньте, яка милота:

Енді навіть згенерованим, як пес залишається “дуже красивим”)

(Мені, до речі, більше  подобається називати Енді саме Чихуахуашкою, бо птах з нього… Ну…)

-_- 

Може перейменувати “Сад для білого птаха” на “Сад для білого пса”, як гадаєте?

(Скажіть, будь ласка, що не в мене одної така проблема-а-а…. 
Бо я тут сиджу і плачу:

(лежу)

Що з цим робити?

Психологічна підтримка

Письменництво — це марафон, а не забіг на виживання.

Щоб створювати нові світи, потрібен міцний фундамент. Відновіть свій емоційний ресурс та знайдіть нові опори в особистій терапії.

Відновити сили →

Щодо  “слешу” питань немає, хоча там дійсно не тільки він)

А як там з жанрами/тегами у вас? Все збігається?

✤Дякую за увагу!✤