Фрагмент мого ще неопублікованого романчика:

Повна перша глава найкращого роману у світі вже на підході! А поки вона проходить “фінальну шліфовку”, ділюся з вами цікавим моментом. Читайте, надихайтеся та підписуйтеся на мій профіль, щоб бути першими, хто дізнається про вихід глави:

“Чорт…” — видихає Софія. Книга залишається лежати на столі.
Вставати вже зовсім не кортить. Вона крехче, стогне від безсилля, але все ж тягнеться до столу одним пальцем. М’язи “рвуться”, болять щосили, а організм волає: “Облиш це невдячне діло!”. Та вона не зупиняється. Розумниця підключає до справи роками випрацювану техніку: потроху підсовує щоденник одним пальцем, ледве не нігтем; поки не чіпляє його двома, а згодом і всією долонею.
“Нарешті!” — гордо вигукує вона, неймовірно задоволена собою.

Я вирішила відмовитися від надмірної серйозності та “дорослого” пафосу на користь легкої романтики й дрібки комедії. Цей уривок — доказ того, що історія буде світлою та щирою.