Факти про героя книги “Тату, я покохала хулігана”2

Доброго вечора ❤️ 

 

Зроблю вам підбірку фактів про Мішеля з книги “Тату, я покохала хулігана!”. Я вже трохи розповідала про нього, але то було ще коли я публікувала книгу про Алена та Софі “Солодкий перець чилі”. Ну а підбірку фактів про голового героя книги – Хостера я вже робила у попередньому блозі (тут)…можете прочитати, якщо пропустили) 

1) Отож, насправді цей хлопець називається Міша) Так його назвала Віра. (До речі, якщо ви не читали книгу про його батьків, то можете почати з неї “Бути другом”). Але Мішелем він став після того, як певний час прожив у Парижі. Там Михайли – Мішелі. Він звик до цього свого нового імені, яке по суті й є Михайлом. Ви можете називати його як забажаєте, він не проти обох варіантів ❤️

2) За освітою він дантист. Але у своїй професії він не працював ні дня…навіть не пройшов практичну частину навчання) Навідміну від своєї сестри Софії ( про неї книга “Солодкий перець чилі”). Та чесно кажучи йому той не треба). Чому? Та бо ж не даремно я називаю його мажориком. Ну себто, у нього є гроші і так). Перейшло від батька у спадок. Ну він там має салони з моциками, автомийки і ще щось там)) Короче, лікувати чужі зуби йому точно не треба)) 

 

3) А ще він тіктокер. У нього є два канали…так сказати. Один з його танцями. Інший – романтичний, який він веде з своєю подругою Вікою Морозною. ❤️❤️ Що він там публікує ви можете подивитися у телеграм каналі. До речі..запам”ятайте цей момент, бо він ближче до фіналу бути одинм з ключових) у вирішенні деякої проблеми)) 

4) Мішель трішки дурблек) Ну є у нього такі нотки)) Але в хорошу сенсі цього слова. Щоб краще зрозуміти, що я маю на увазі, то вам треба прочитати книгу) Але він би сказав щось на кшталт: Бути розумним — це вміти вчасно прикинутися тупим. 

 

5) Ну а цей факт, витікає з того, чому я називаю його мажориком) У багатих як то кажуть свої причуди)). Мішель використовує білі шкарпетки лише один раз. Ну, себто, один раз вдягнув і викинув) Всім би нам так жити))) Бо…як каже мажорик, білі шкарпетки потім втарчають свій вигляд і то вже не то)) 

Уривок з книги “Тату, я покохала хулігана”: 

“Затим Мішель на ходу скинув білі шкарпетки і поніс їх до сміття. 

— Навіщо викидаєш, якщо вони цілі. Просто ж брудні, — запитав Хостер, спостерігаючи за цим.

— Білі шкарпетки це ж одноразова штука, — нахмурився Мішель, – Я їх ніколи не перу. Бо після прання це вже не то. В мене он…. — відкрив хлопець шафу, — Їх є з запасом. А в гаражі ще кілька ящиків. 

— Та ти сраний мажор, — розреготався Хостер”

 

А взагалі, скажу я вам, що це дуже класний і живий герой. Він має добре серце і завжди допоможе у скрутній ситуації. Він має свою думку і здайтний зберігати нейтральну позицію з усіма героями книги)) Короче, пропоную вам познайомитися з Мішелем. Бо він же і ще й красунчик, хіба ні?

 

І нагадую, що ви можете зазирнути до книг інший неймовірних авторок:

 

Вікторії Вецької “Мама для доньок фермера” 

Ніелли Баст та її “Забороненого бажання”

Юлії Міхаліної “Ренесанс. Його Невчасна”

 

Гарного вечора та гарного настрою❤️