Ти народиш мені!
Всі сьогодні читали нову проду?
І цього вечора, коли він поліз до мене, я відштовхнула його і вдарила по руці.
— Якщо для тебе всі жінки однакові, то вперед, знайти секс для тебе не проблема. А я так не можу, Вікторе. Ми стаємо надто близькі один одному. Можливо ти цього не бачиш, але так воно є. Я не могла тобі опиратись, коли ти робив мені дитину, бо ти мені подобався… і те, що ти робив тоді у ліжку зі мною мені подобалось… і зараз, коли у нас є Тоббі, ми живемо разом і між нами знову секс, то для мене це дещо значить! Я не робот, і не можу закривати очі на почуття. Але якщо тобі це не потрібно, і ти сприймаєш мене не більше як мати своєї дитини, то нехай воно на такому рівні і залишається. Я не хочу закохуватися у Льодяного короля. Можливо я ще знайду чоловіка, який мене покохає, тож спати з тобою я більше не буду! — на цих словах я підхопила подушку і радіоняню і швидко, поки він не отямився, вискочила в іншу кімнату, де ми ще не зробили ремонта.
Знов же ж таки. Поки «ми» не зробили. Це взагалі його будинок, я навіть не знаю, як тепер себе вести, щоб йому не прийшло в голову виставити мене… але в будь-якому випадку, спати з ним я не буду.
Рішуче зачинила двері у кімнату, в якій з меблів хіба що одне тільки ліжко. Поклала подушку, приготувалася лягти, як двері різко відчинилися. На порозі стояв злий-злющий Віктор. Він швидко рушив до мене і повалив на ліжко.
— Ні, Вікторе! Я не хочу більше! Залиш мене в спокою! — закричала я.
Віктор різко привстав з мене і кудись швидко пішов, залишивши мене розгубленою. Але вже за хвилину повернувся з мотузкою. Мені одразу це не сподобалось
ТИ НАРОДИШ МЕНІ

На вас чекають:
?Кримінал
?Владний і безкомпромісний герой
?Протистояння характерів
?Таємниці, за які доводиться платити занадто дорого
?Гарячі еротичні сцени
— Ти народиш мені… спадкоємця! — тихо, але чітко прогримів він.
Я завмерла, а потім справжній шок розлився по тілу холодною хвилею.
— Що? — прошепотіла я, не одразу розуміючи, що він сказав. Голос вийшов слабким, ледь чутним.
Він відпустив моє підборіддя, але не відступив. Навпаки — зробив ще півкроку вперед, так що я відчула тепло його потужного тіла крізь тонку тканину сукні.
— Поки це єдине, чим ти зможеш розрахуватися зі мною, лялечко, — нахабно заявив він, і в голосі не було ні краплі сумніву.
?Ти народиш мені (ПОСИЛАННЯ)?
Письменництво — це марафон, а не забіг на виживання.
Щоб створювати нові світи, потрібен міцний фундамент. Відновіть свій емоційний ресурс та знайдіть нові опори в особистій терапії.
Відновити сили →
Додати коментар
Будь ласка, пишіть конструктивно і поважайте думку автора та інших читачів.