Стальне серце цілителя

Вітаю, грішні мої! На зв’язку ваш персональний Диявол, і сьогодні я приніс вам дещо особливе, загартоване в горнилі підземель. Прочитайте, будь ласка, цей блог і скажіть чи зацікавила вас історія! Дозвольте запропонувати вам свою творчість ^^

Що ж…

Якщо ви думали, що старість – це про спокій та вирощування капусти на городі (привіт, Аватар Аанг ☻), то ви просто не знайомі з Арвелом. Поки його молоді товариші відчайдушно намагаються не стати кормом для тіньових пацюків на льдяному пагорбі посеред отруєного озера, цей дідуган показує, чому магія металу та зцілення є найбільш гримучою сумішшю, яку тільки бачив світ Оклейну! 

Арвел, можливо, й не головний герой цієї історії. І у підземелля він прийшов не за скарбами чи славою авантюриста… Він шукає Хазель, рудоволосу дівчинку, свою ученицю, яку викрали тварюки Сірого лісу. І зріжте мені мої роги, якщо він дозволить комусь стати на його шляху, навіть якщо для цього доведеться обманути смерть та зірвати власні похорони!

Ось вам невеличкий смаколик прямо з місця подій ✨:

З цим усвідомленням старий чаклун зціпив зуби і з дикою силою впився пальцями в хвіст Короля, буквально вдавлюючи свій залізний хват у вороже м’ясо.

«У тілі звичайної людини ледве набереться чотири грами заліза. Цього вистачило б хіба що на один нікчемний цвях, яким навіть труну пристойно не заколоти. Але в цій м’ясистій штуці заліза значно більше… я відчуваю його в кожній краплі крові, що пульсує в цих огидних жилах».

Арвел болісно кашлянув, і на залізну шкіру його грудей виплеснувся новий згусток крові. Біль був нестерпним, але він лише підживлював його магію, стаючи тим пальним, якого так бракувало виснаженому тілу.

«А додавши до цієї природної руди власний метал, пропустивши його через дотик, я перетворю цей клятий шматок щурячого лайна на холодну й слухняну сталь!»

Ну як? Пробрало? ПроАрвелало?! …Кхм… Так, звучить дивно. Ну типу Арвел пробрав вас своїм духом і все таке… Ну ви зрозуміли… Правильно?.. Тоді не гайте часу, бо підземелля Оклейну не люблять тих, хто занадто довго стоїть на порозі. Залітайте, читайте та діліться своїми враженнями!!!

(а щодо учениці – прочитай мій коментар під цим блогом)

Якщо цікаво, що буде далі — то вам сюди ❤️

Запрошую до історії “Оклейн: Платиновий з Ронуру“, адже події та сюжет обіцяють бути багатогранними: від сміху і жартів до драми та жахів!