«Російське зло не потребує художніх перебільшень»: київська прем’єра опери «Матері Херсона»

Про що опера «Матері Херсона»

Події опери відбуваються 2022 року в окупованому росіянами Херсоні. В центрі сюжету – дві матері та одна бабуся, чиїх дочок і онуку викрали росіяни, пообіцявши відправити на відпочинок до Криму. Жінки вирушають у подорож довжиною у 5 тис. км, щоб визволити дівчат. 

Героїні не мають реальних прототипів, однак в основі лібрето – справжні свідчення жінок, які повертали своїх дітей з російської окупації. 

Фото: teatrwielki.pl

Опера «Матері Херсона». Анонс Польської національної опери

Історія створення

Своєю появою опера “Матері Херсона” завдячує зустрічі Генерального директора Метрополітен-опера Пітера Гелба та першої леді України Олени Зеленської 2022 року. У їхній розмові народилася ідея створення й демонстрації на сцені Метрополітен твору, заснованого на свідченнях українців, дітей яких під час повномасштабного вторгнення викрали росіяни. Перша леді зауважила, що в такий спосіб світ почує біль українських матерів.

Щоб реалізувати цей задум, Держагентство України з питань мистецтв та мистецької освіти провело конкурс серед українських композиторів, які б хотіли взятися за написання такої опери. 74 отримані заявки передали до Метрополітен, а там вже обрали Максима Коломійця – композитора і гобоїста, співзасновника ансамблю сучасної музики Ensemble Nostri Temporis, що з 2022 року мешкає в Німеччині. В його доробку вже є дві опери — Espenbaum та «Ніч», що, зрештою, й зіграло на його користь.

Створення лібрето довірили американському драматургу Джорджу Бранту – він вже має досвід співпраці з Метрополітан і спеціалізується на опері про сучасні конфлікти і моральні дилеми. Український переклад лібрето для київської прем’єри створив письменник Мирослав Лаюк. 

У написанні лібрето були задіяні й українці, зокрема, одна з продюсерок київської прем’єри «Матерів Херсона» Саша Андрусик. «Ми опрацювали й переклали для Джорджа величезну кількість інтерв’ю з батьками викрадених дітей, – розповіла Андрусик, – а ще зробили власне дослідження за допомогою Центру захисту прав дітей. Нам надавали контакти підлітків, яких вдалося повернути з Росії, та однієї бабусі, якій вдалося повернути онука. Я брала в них усіх глибинні інтерв’ю, щоби краще зрозуміти всі обставини, мотивацію героїв нашої опери тощо.

А ще ми звели Метрополітен-опера з організацією Save Ukraine, яка також надала безліч детальних свідчень не тільки батьків викрадених дітей, а й волонтерів, які допомагають повертати їх додому. Водночас ми намагалися бути максимально обережними, щоб, до прикладу, не оприлюднити конкретні маршрути, бо росіяни все відстежують і точки, що стають відомими, миттєво блокують.

Друга частина нашої роботи полягала в тому, щоб американський текст лібрето був правдивим в Україні: українці мають впізнати себе в цій історії, максимально локалізованій і реалістичній.

Тому, хоч це не документальний твір, ми намагалися зробити його максимально наближеним до документального. І уникнути художніх перебільшень: бо російське зло жодних художніх перебільшень не потребує».

Фото: Національна опера України імені Т. Г. Шевченка

Кері-Лінн Вілсон під час прем’єри концертної версії опери «Матері Херсона» у Києві 4 червня.

Вогнем на вогонь

І в Києві, і в Варшаві, і в Нью-Йорку за диригентським пультом стоятиме Кері-Лінн Вілсон – американська диригентка українського походження, засновниця Ukrainian Freedom Orchestra та від 2024 року музична директорка «Київської камерати». У дужках зазначимо – ще й дружина Пітера Гелба. 2025 року Вілсон і Ukrainian Freedom Orchestra виконали сюїту з «Матерів Херсона» під час туру Європою і записали її для Deutsche Grammophon разом із П’ятою симфонією Бетховена. Запис вийшов у лютому цього року до річниці повномасштабного вторгнення. Цьогоріч сюїта знову прозвучить – в межах Invincible Tour, зокрема, в Лінкольн-центрі в Нью-Йорку.

Під час київської прем’єри під її орудою оперу виконали оркестр і хор Національної опери України, дитячий хор КДМЛ ім. М. В. Лисенка та ансамбль солістів «Київська камерата».

«Від початку війни для мене було дуже важливо бути з вами, боронити Україну на культурному фронті, – каже Кері-Лінн Вілсон під час розмови з журналістами. –- Я дуже пишаюся тим, що я українка, чернівчанка, мої сестра і брат зараз перебувають в армії. І, стаючи до роботи над цією оперою, я думала насамперед про те, як важливо донести цю трагедію світу.

Щодо музики Максима Коломійця, то вона доволі модернова, ваші музиканти не дуже звикли до такого стилю – це був певний виклик для нас із ними. Але ще більшим викликом для мене стали емоції.

Наприклад, під час репетиції арії Катерини, що звертається до своєї викраденої доньки, я просто не могла стримати сліз. Скільки ми грали це, стільки я плакала. Тому дуже важливо, що світ теж все це почує».

«Знаєте, велике мистецтво народжується з історії – і я думаю, що «Матері Херсона» стануть в один ряд з такими мистецькими свідченнями, як фільми «Список Шиндлера», «20 днів у Маріуполі» тощо, — продовжує думку дружини Пітер Гелб. – Говорити про викрадених українських дітей мовою мистецтва треба саме зараз, відкладати це не потрібно. Ця історія базована на правді й широко висвітлена в міжнародній пресі, тож, думаю, аудиторія у світі не вважатиме її казкою.

Фото: Національна опера України імені Т. Г. Шевченка

Гендиректор Метрополітен-опери Пітер Гелб під час пресконференції з нагоди прем’єри опери «Матері Херсона» Київ 4 червня 2026 р

«Матері Херсона» прекрасно вписуються в загальну політику Метрополітен-опера: в такий спосіб ми демонструємо, що опера може адаптуватися і розказувати сучасні історії сучасній аудиторії. До того ж, росіяни здавна використовують мистецтво для своєї пропаганди. Тож ця опера – спроба відповісти вогнем на вогонь, наш метод контрпропаганди». 

Варшава – Нью-Йорк – Київ

Попри те, що на київській сцені вже презентували концертну версію, Максим Коломієць продовжує працювати над оркестровкою опери; лібрето також перебуває в процесі допрацювання.

Подробиці повної сценічної версії вистави поки не розголошують. Відомо тільки, що постановницею «Матерів Херсона» як у Варшаві, так і в Нью-Йорку стане польська режисерка Барбара Висоцька, відома експериментальними мультидисциплінарними виставами на перетині інсталяції, драми, документального театру і музики. Сценографію й костюми розробляє також польська команда – зокрема, сценографка Барбара Ганіцька і режисерка з костюмів Юлія Корнацька.

«Постановка має передати відчуття неймовірної подорожі херсонських матерів, – каже Пітер Гелб. – Їм довелося подолати 5 тис. км, бо мости до Криму були підірвані, і їхати через усю Україну до Польщі, Білорусі, до Росії й аж до Криму».

Щодо касту, то у Варшаві співатимуть солісти Польської опери, а Метрополітен-опера поки шукає виконавців. Відомо тільки, що Катериною (головною героїнею) буде польська сопрано Олександра Курзак, а роль бабусі Ольги дісталася англійці, мецо-сопрано Ель Куц. «У Метрополітен-опері співає багато українців, але оскільки це лібрето написано англійською, співаки мають бути дуже вправними в англійській вимові», – пояснює Пітер Гелб.

У Києві головні партії виконали артисти Національної опери України та Львівської національної опери: сопрано Мар’яна Мазур, Анастасія Поважна, Софія Соловій, Анастасія Довбіус; мецо-сопрано Анжеліна Швачка; тенор Віталій Роздайгора та бас Тарас Бережанський. 

У Метрополітен-опера поки заплановано сім-вісім показів «Матерів Херсона», один з яких матиме пряму трансляцію в кінотеатрах та у мережі HD-кінотеатрів у США; ймовірно, буде також і стрім в інтернеті. Після показів у Метрополітан, повну сценічну версію «Матерів Херсона» покажуть і в Києві, в сезоні 2028-2029.

Фото: Національна опера України

Прем’єра опери «Матері Херсона».

***

Крім українок, що шукають своїх дітей, та росіян, які в опері недвозначно зображені покидьками, серед героїв є російська дитяча обмудсменка Марія Львова-Бєлова, а в сюжеті – історія викраденого нею хлопця з Маріуполя. Сподіваємося, американську прем’єру «Матерів Херсона» вона не зможе подивитися навіть у трансляції, бо вже відбуватиме покарання у в’язниці.