Пішла з життя авторка роману «Вибір» Едіт Еґер

У США на 99-му році життя померла психологиня, письменниця й одна з тих, хто пережив Аушвіц, Едіт Еґер. Про смерть повідомила їїтродина на інстаграм-сторінці письменниці.

Близькі подякували читачам за любов і підтримку, закликали ділитися спогадами про Еґер, а також наголосили, що її праця триватиме через The Edith Eger Foundation.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Dr. Edith Eger (@dr.editheger)

На сайті фонду Едіт Еґер її називають однією з найвідоміших авторок про травму і внутрішню свободу.

Едіт Еґер народилася 29 вересня 1927 року в Кошицях у єврейській родині. У юності вона займалася балетом і гімнастикою, входила до угорської олімпійської команди, але 1942 року втратила це місце через антиєврейські закони. Після німецької окупації Угорщини 1944 року родину спершу загнали до гетто, потім — на цегельний завод, а в травні депортували до Аушвіцу. Її батьків убили в газових камерах, а самій Еґер, за її спогадами, довелося танцювати для Йозефа Менгеле. Вижити в таборах вдалося їй та сестрі Маґді. Наприкінці Другої світової війни сестер звільнили американські військові в Гунскірхені.

Після війни Еґер вийшла заміж за Белу Еґера, а 1949 року родина виїхала спершу до Відня, а потім до США. Там вона здобула психологічну освіту й присвятила свою практику роботі з травмою. Згодом Еґер стала клінічною психологинею, викладала й працювала з людьми, які пережили насильство, війну, розриви в родині та інші форми травматичного досвіду.

Світову читацьку впізнаваність Едіт Еґер здобула вже в пізньому віці: 2017 року вийшли її мемуари The Choice «Вибір», згодом — The Gift («Дар. 14 уроків, які врятують ваше життя»), а 2024-го — The Ballerina of Auschwitz «Балерина в Аушвіці», підліткова адаптація «Вибору».

Українською книжки Еґер вийшли у видавництві #книголав. Їх переклала Христина Радченко.

Як повідомлялося, книжки Едіт Еґер серед найпопулярніших на фестивалях «Книжкова країна» і «Книжкова Арсенал» та улюблених з-поміж книжок, що підтримують, в українських дописувачів фейсбуку.

Чільне фото: Robin van Lonkhuijsen