Підтримую ідею! ❤️ Сліпе побачення з моєю книгою)

Побачила чудову ініціативу в блозі Уляни і просто не змогла пройти повз! ❤️ Ідея «Сліпого побачення з книгою» неймовірно влучна, адже іноді за обкладинкою та тегами ми втрачаємо саму суть – душу історії. ✨

 

Тому я також приєднуюсь до гри та знайомлю вас із «персонажем»✈️, який живе сторінками мого роману.❣️ 

 

 

☺️ Анкета моєї книги:

 

⛓️ Її характер: Вона пахне дощем, кавою Флоренції та ледь відчутним, металевим запахом крові. Вона холодна, як мармурова скульптура, і небезпечна, як гострий скальпель у руках того, хто не знає жалю. Вона не вміє благати про допомогу, бо звикла, що в цьому світі кожен сам за себе.  

⭐ Чого від неї чекати: Вона не обіцяє комфорту чи легкого читання. Вона вимкне світло саме в ту мить, коли вам стане по-справжньому страшно, і змусить вдивлятися в темряву. З нею ви відчуєте напругу, від якої перехоплює подих, і контроль, який не залишає простору для втечі.  

☘️ Її особливість: Вона бачить те, що інші намагаються приховати за масками та фальшивими усмішками. Вона знає почерк вбивці так само добре, як майстерність художника, що створює свій останній шедевр.

 

⚠️ Попередження: Вона кусається. І вона не обіцяє рятівного фіналу (хоч офіційно, це і хепі енд). Вона – це виживання, за яке доведеться заплатити надто високу ціну. 

 

✨ Як вам з нею «побачитись»? ✨

Якщо ви готові ризикнути й піти на це побачення – пишіть у коментарях під блогом Уляни «Йду на побачення з книгою Ани Харві”. ✍️ Я надішлю вам посилання на історію у відповідь.

 

 

PS. душа є душа, але мені захотілось також поділитись з вами й тим, як я відчуваю атмосферу книги))⛓️⚖️

 

❗️Нагадую правила від Уляни: якщо ви приймаєте запит, то 5 перших розділів обов’язкові до прочитання + ваша вподобайка та щирий коментар.❗️

 

Мені дуже важливо знати, чи відгукнулася вам ця темрява.  

Дякую за натхнення Уляні! Чекаю на ваші коментарі)) ✨