Про «правильну» критику та кордони

Вчора натрапила в мережі на гарячу дискусію,яка не вщухала майже добу.Суть конфлікту проста -читачі залишили негативні відгуки,а авторка відчайдушно доводила,що пише «для себе» і якщо комусь щось не подобається — краще тримати свою думку при собі.

Моя позиція проста: ніхто не ідеальний, і творчість не може подобатися абсолютно всім.Коли ми виставляємо свої тексти на загальний огляд,ми автоматично відкриваємо двері для різних думок.Конструктивна критика,навіть якщо вона колюча — це частина шляху кожного,хто працює зі словом.Головне без переходу на особистості )

А як вважаєте ви,що автор має право вимагати тільки похвали,чи все ж таки критика – це невід’ємна частина літературного процесу?