✦ Літературна платформа України з 2020 року
Facebook Instagram writers.in.ua@gmail.com
Понад 100 дослідників розкритикували книжку «науковця», що розповсюджує пропаганду рф
Читомо

Понад 100 дослідників розкритикували книжку «науковця», що розповсюджує пропаганду рф

Читомо · 29 Кві 2026

Понад сто дослідників і дослідниць, які працюють у галузі східноєвропейських студій, оприлюднили колективне застереження щодо книжки Івана Качановського The Russia-Ukraine War and its Origins: From the Maidan to the Ukraine War («Російсько-українська війна та її витоки: від Майдану до війни в Україні»). Про заяву повідомив у фейсбуці професор політології НаУКМА Олексій Гарань.

Монографія Качановського вийшла у видавництві Palgrave Macmillan/Springer Nature 2026 року.

 

«У цій книжці аналізується участь різних сторін конфлікту, таких як уряди України, Росії та Заходу, сепаратисти Донбасу та ультраправі, у цій вирішальній війні, а також у Євромайдані, Майданівській різанині, російській анексії Криму та війні на Донбасі, а також характер цих конфліктів. У цій книзі також досліджується підтримка прозахідних/пронаціоналістичних та проросійських/прокомуністичних політичних партій і кандидатів у президенти, а також ставлення до сепаратизму та вступу до Європейського Союзу, НАТО та союзу з Росією в регіонах України під час парламентських і президентських виборів та опитувань після Євромайдану», — ідеться в анотації.

 

Цитати з книжки:

«У 2022 році Росія могла уникнути війни, якби не розпочала вторгнення в Україну. Для Росії це була війна за власним вибором. Цю війну також могли б відвернути український уряд, а також США, НАТО і ЄС — наприклад, забезпечивши виконання Мінських угод, нейтралітет України та членство України в ЄС».

 

«Вплив таких ультраправих організацій, як “Правий сектор”, і їхніх членів, зокрема “Тризуба”, УНА-УНСО та “Патріота України”, значно перевищував їхню відносно невелику чисельність під час Євромайдану, оскільки це були парамілітарні організації, що покладалися на насильство. Багато їхніх лідерів і членів мали підготовку у застосуванні насильства, зокрема зброї, а також досвід участі в насильстві в Україні та інших пострадянських державах. Наприклад, УНА-УНСО брала участь у війні в Чечні на боці чеченських сепаратистів та ісламістів, а також у громадянській війні в Молдові на боці проросійських сепаратистів у Придністров’ї».

 

«Аналіз показує, що мирна угода була б найкращим варіантом для України як до, так і після російського вторгнення в лютому 2022 року, оскільки шанси України перемогти Росію були близькі до нуля через перевагу російських збройних сил у різних ключових сферах. Таке мирне врегулювання конфлікту могло б уникнути або мінімізувати руйнівні наслідки війни для України — зокрема велику кількість жертв, втрату територій, руйнування об’єктів енергогенерації та іншої критичної інфраструктури, а також значні економічні збитки. Що довше триває війна, то більше жертв і руйнувань зазнає Україна, тоді як умови мирної угоди, ймовірно, ставатимуть для неї дедалі гіршими».

 

 

Автори заяви наголосили, що колективне публічне оцінювання чужої наукової праці для академічного середовища нетипове, однак цього разу вони вважають такий крок виправданим через обставини появи книжки, масштаб її поширення та ті висновки, які вона пропонує читачам.

 

У заяві дослідники зазначають, що занепокоєння викликає не лише сам зміст книжки, а і її нетиповий резонанс. Вони звертають увагу на підтримку видання з боку американських мільярдерів Ілона Маска і Девіда Сакса. За словами підписантів, Сакс публічно вказав на сторінці GoFundMe, що пожертвував 5 тисяч доларів, аби зробити монографію загальнодоступною. Підтримав кампанію зі збору коштів на відкритий доступ й Ілон Маск.

 

За даними Altmetric, уже на початку січня 2026 року книжку згадали в X більш як 2300 разів, а до квітня кількість таких згадок перевищила 3100. Водночас і показники на сайті видавництва були нетипово високими: за перші три місяці 2026 року видання переглянули майже 250 тисяч разів.

 

Про це повідомляв і сам Качановський:

Для порівняння, у BlueSky до 1 квітня Altmetric зафіксував лише п’ять користувачів, які згадували це видання, — і саме така кількість згадок, як наголошують автори заяви, є типовішою для спеціалізованих книжок, виданих академічними видавництвами.

 

Так само вони вказують на нетипово високі показники на сайті Springer. Станом на 31 грудня 2025 року, ще до офіційного місяця публікації, книжка мала 159 тисяч перегляд, а 31 березня 2026 року — вже 248 тисяч. На думку підписантів, це свідчить про надзвичайно високий громадський інтерес до монографії, але не про її наукову переконливість.

 

У заяві дослідники пишуть, що популярність книги не відповідає якості її аргументації. На їхню думку, праця Качановського має фундаментальні вади у поясненні причин російської агресії проти України в 2014 і 2022 роках і зсуває відповідальність за війну з москви на Київ та його західних партнерів.

 

«Як науковці Східної Європи ми хотіли б повідомити читачів монографії Качановського: ця книжка є дивною спробою покласти провину за анексії та геноцид, скоєні Росією в Україні, на Київ та його західних союзників. Тут перераховані сотні ймовірних недоліків, пороків і помилок у новітній історії України та західній політиці щодо Східної Європи, щоб пояснити напад РФ на Україну в 2014 році та повномасштабне вторгнення Росії 8 років по тому. Проте війна Росії проти України не є реакцією на реальні чи уявні промахи Києва, Вашингтона, Лондона, Брюсселя тощо. Навпаки, вона є лише новою варіацією багатовікового російського експансіонізму, паннаціоналізму, імперіалізму та колоніалізму», — наголошують науковці.

 

Вони також заперечують ключову для книжки тезу про те, що російський імперіалізм був лише «другорядним фактором» у вторгненні, а анексія Криму — реакцією на події Євромайдану.

 

«Безумовно, російський імперіалізм виправдовував у минулому та виправдовує сьогодні свої вторгнення, окупації, анексії та знищення подіями за межами Росії. Однак російському керівництву не потрібні зовнішні імпульси для його експансіоністських і геноцидних схильностей та дій щодо України. Тією мірою, якою Москва справді реагувала на внутрішні справи України, це не було пов’язано з реальними чи уявними недоліками української політики, як це зображує Качановський. Навпаки, Кремль був спровокований, серед іншого, досягненнями української демократії, які ставлять під сумнів дедалі більш авторитарне правління Путіна з 1999 року», — ідеться у зверненні.

 

Автори заяви також звертають увагу, що книжку вже позитивно оцінили представники російських державних медіа, зокрема RT і РІА. Саме тому, наголошують вони, її резонанс не варто сприймати як свідчення наукової достовірності.

 

Серед підписантів заяви: Ярослав Грицак, Володимир Паніотто, Микола Рябчук, Андреас Умланд, Рорі Фіннін, Джордж Грабович, Тамара Марценюк, Оксана Шевель, Марія Попова, Тарас Кузьо, Хіроакі Куромія, Діана Дуцик, Констянтин Сігов, Мирослав Шкандрій та інші.

 

У заяві також наголошують, що вчені, які займаються східноєвропейськими дослідженнями, а також інші регіональні чи політичні експерти, які бажають приєднатися до заяви, можуть надіслати свій підпис відповідно до формату (вчений ступінь із зазначенням установи, де він був набутий, посада із зазначенням академічної спеціальності, головне наукове місце роботи, країна) до 31 травня 2026 року за адресою [email protected].

 

Іван Качановський — український та канадський політолог, автор або співавтор праць «The maidan massacre in Ukraine: A summary of analysis, evidence and findings» (2016), «Historical dictionary of Ukraine» (2013), «Cleft countries: regional political divisions and cultures in post-Soviet Ukraine and Moldova» (2006), «The paradox of American unionism: why Americans like unions more than Canadians do, but join much less». Дослідник теорії, згідно з якою стрілянина на Євромайдані була зрежисованою опозиційними до Януковича політичними силами. Критикував ОУН(б) як організацію, що, на його думку, поєднувала елементи фашистської та радикально-націоналістичної ідеології, а також знявся у фільмі Олівера Стоуна Revealing Ukraine разом із владіміром путіним і віктором медведчуком.

 

Неодноразово ставав об’єктом критики за свій методологічний підхід та інтерпретацію подій, зокрема Майдану та війни в Україні. Наприклад, історик Михайло Мартиненко у своєму блозі на «Українській модерні» назвав його дослідження «однобокими» та такими, що спотворюють контекст подій, зазначаючи, що вони нерідко підкріплюють проросійські наративи. Журналістка Дарка Гірна писала про тенденційність та вибіркове використання свідчень, що підкріплюють теорії Качановського. Інші критики, такі як Олександр Крамар, також наголошували на суперечливості його підходів, зокрема в оцінках подій Майдану, вказуючи на використання даних поза контекстом.

 

Як повідомлялося, у 2024 році британське академічне видавництво Routledge відмовило у публікації цієї книжки. Раніше у Великій Британії відмовилися друкувати книжку “Culture as Scandal: The Hermitage Story” авторства Міхаіла Піотровського, директора Державного Ермітажу в Санкт-Петербурзі, та британської журналістки Джеральдін Норман.

 

Чільне зображення: Чільне зображення: колаж Читомо

Додати коментар

Будь ласка, пишіть конструктивно і поважайте думку автора та інших читачів.

* — поля обов'язкові