Повернення зниклого автора

Вітаю, друзі!

 

Скучили? Я за вами дуже!!!

 

Пробачте, що так раптово зник, нікого не попередивши, і так довго не з’являвся. Цікаво, які у вас були припущення… Запив? (Сумний привід для цього був). Закохався? (Одинокий чоловік, як-не-як). Чи забрали до ЗСУ? (Реалії сьогодення…).

 

Якщо думали про щось із цього — усе мимо. Насправді все набагато простіше.

У мене зламався планшет.

 

Для більшості з вас це, мабуть, не велика проблема: зламався один пристрій — зайшли з іншого. Але в моєму випадку такої можливості не було. Довелося лише сподіватися на майстрів, яким я відправив планшет на ремонт. Три тижні очікування і… вердикт: відремонтувати неможливо.

 

Після таких новин я постарішав років на двадцять.

 

А коли додали, що відновити вміст планшета теж немає жодної можливості — тут, мабуть, додалося ще років п’ятдесят. На ньому були фотографії покійних батьків, копії документів… і книги. Одна «Химера» — повністю завершена (це продовження «Примарної надії»), а ще дві — про Сміливця та «Повернення в Тінемар» — у різному ступені готовності.

 

Треба було зберігати все у «хмарі»? Мабуть. Але це був мій перший планшет, тож дитячі помилки були неминучими. Та й особливого досвіду з технікою в мене ніколи не було — телефонів я раніше не мав і не маю досі. Навіть кнопкового.

 

Усе це дуже сильно вибило мене з колії. Напевно, не дивно, що після цього я ще й потрапив до лікарні. Діагноз — не передчасне старіння, не хвилюйтеся. Запалення легень. Весна видалася не надто вдалою. Втім, як і минулого року.

 

Чесно кажучи, я вже не думав, що зможу сюди повернутися. З моїми доходами назбирати на новий планшет і встановити спеціальну прошивку — знадобилися б роки. Але знайшлися добрі люди, які допомогли вирішити цю проблему. Поки я був у лікарні, вони зібрали гроші, купили планшет, відправили його на прошивку і… вручили мені. Сам я з цим точно не впорався б.

 

І тому я неймовірно радий знову опинитися тут.

 

Оксано, Ромо та всі, хто допоміг — величезне вам спасибі!

 

Ну а перед усіма вами хочу вибачитися за те, що так надовго зник і не зміг вчасно змінити статус книги, яка брала участь у конкурсі, на «Завершена». Дякую вам за підтримку твору! Дякую за те, що дочитали історію та залишили коментарі. І окреме спасибі за підказки щодо статусу книги — без доступу до інтернету зробити це було просто неможливо.

 

Книги, які я читав, скоро дочитаю. На коментарі обов’язково відповім. А історії, що безслідно зникли, неодмінно замінять нові.

 

Радий повернутися!

Усім гарного дня!!!♥️♥️♥️