Під час повномасштабної війни українці готові до складних і відкритих розмов про демократію, мобілізацію, свободу слова та межі допустимих обмежень воєнного стану, а медіа мають навчитися говорити про чутливі теми без поляризації та емоційного тиску. Про це сказала журналістка та медіаменеджерка, радниця голови правління Суспільного Мовлення, співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу Ангеліна Карякіна під час дискусії «Як українці визначають демократичні межі під час війни» LMF 2026. В межах розмови вона разом із журналісткою, документалісткою, співзасновницею Лабораторії журналістики суспільного інтересу Наталією Гуменюк представили результати дослідження ЛЖСІ «Україна перед подвійним викликом» про те, як українці сприймають межі демократії під час війни.
«Плюралістичне медіасередовище та зрілі дискусії», — Ангеліна Карякіна на LMF 2026 про суспільний запит

За словами Ангеліни Карякіної, нинішня розмова про демократію в Україні потребує ширшого підходу та конкретних пояснень для суспільства.
«Є суспільний запит на більш плюралістичне медіасередовище та на відкриті, зрілі дискусії. І це ознака здоров’я української демократії. Обмеження щодо чутливої інформації мають бути чітко обґрунтовані, а не просто заборонені, тоді як теми високої напруги, такі як мобілізація, мають висвітлюватися прозоро й у неполяризуючий спосіб», — сказала Ангеліна Карякіна.
Вона також наголосила, що журналістам важливо не лише викривати проблеми, а й пояснювати їхню суть аудиторії.
«Коли ми робимо розслідування, чи справді ми пояснюємо, що саме становить злочин? Чи достатньо ми пояснюємо, що саме є неправильним у діях посадовців, людей при владі? Іноді людям справді потрібна базова інформація, щоб пояснити, у чому полягає порушення або як речі працюють у реальності», — сказала Ангеліна Карякіна.
Окремо вона звернула увагу на тон комунікації та роль формату подачі інформації.
«Чи справді ми говоримо про речі спокійно, так, щоб люди могли довіряти нашим фактам, а не тону голосу чи емоціям? Коли журналіст щось подає, це справді впливає на те, як люди сприймають інформацію. І багато таких “дрібних” речей справді мають значення для аудиторії», — сказала Ангеліна Карякіна.
Дослідження Лабораторії «Україна перед подвійним викликом» присвячене тому, як українці визначають межі демократії під час повномасштабної війни — між безпекою та свободою слова, необхідними обмеженнями й ризиком самоцензури. Команда провела онлайн-інтерв’ю та фокус-групи з військовими, ветеранами, переселенцями, цивільними, людьми поблизу фронту та жителями різних регіонів України. З результатами можна ознайомитися тут.
Нагадаємо, LMF — міжнародна конференція та платформа для обговорення медіа, журналістики, комунікацій і суспільних викликів, яка щороку відбувається у Львові.
Дбайливий простір для вашої внутрішньої дитини.
Саме та частина вас, що створює образи, потребує захисту та розуміння. Ірина Гавалешко — психотерапевт, яка вміє слухати «між рядків».
Написати →Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Фото — Настя Телікова для LMF




Додати коментар
Будь ласка, пишіть конструктивно і поважайте думку автора та інших читачів.