Паркур, спогади, (емоційні) гойдалки))

ОНОВЛЕННЯ в “Ел” ☀☀☀

– Дивись, – каже.

Вона не встигає відреагувати, як Руслан робить крок убік, розганяється й легко перестрибує через огорожу, навіть не торкнувшися руками. Приземляється м’яко. Ліза підбігає ближче. Він дивиться на неї знизу, усмішка на всі тридцять два.

– Ти нормальний? – вона сміється, але одночасно захоплена й налякана.

Він не відповідає. Замість цього підбігає до стіни, ставить ногу, відштовхується і хапається за край пожежних сходів. За якусь мить він вже на рівень вище, сидить, звісивши ноги.

– Це ж небезпечно! – кричить Ліза, задираючи голову. Тепер вона нервує значно більше, ніж захоплюється його вміннями.

– Спокійно, мала, я знаю тут кожен камінь, – спокійно вигукує Рус. 

Ми знову разом із Лізою і Русланом зануримося до спогадів. Але теперішнє – ще цікавіше. Отже, таємниці Руслана скоро розкриються… А поки вони просто поруч: молоді, гарні, пов’язані таким романтичним минулим…

Жодне фото не змогло передати рис їхнього обличчя, але атмосфера розділу цілком непогано передана на першому)

ОНОВЛЕННЯ ЩОДНЯ В БУДНІ О 19.00, У ВИХІДНІ – ОБ 11.00

ДЯКУЮ ВСІМ, ХТО ЧИТАЄ!

Психологічна підтримка

Вашому «внутрішньому автору» потрібна опора.

Писати в часи змін — важко. Дозвольте собі професійну підтримку від психотерапевта Ірини Гавалешко, щоб знайти ресурс для творчості та нові сенси.

Отримати підтримку →

❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦

Ел бере участь у флешмобі “Різнобарвне кохання”, в якому ви прочитаєте багацько прекрасних текстів!

   Ваша Марія Залевська