Непристойна розкіш у деталях ⋆⋆⋆

Як розпізнати мільйонера за однією брошкою? 

ЗРУЙНОВАНА ГОРДІСТЬ

УРИВОК (додайте книгу в бібліотеку, щоб не пропустити оновлення)

“Цього часу Джим допомагав містеру ван дер Кіму обрати відповідну брошку. У поїздку господар не брав багато, та й вдома у нього не було оберемка речей. Жив скупо, але в суспільство виходити вмів.

— Щось просте, але вишукане. — Коротко подавав команди, поки юнак рився в невеликій шкатулці. — Там будуть деякі знайомі з Ірландії.

— Мої? — Заглибившись у власні думки, слуга спитав зовсім недоречно. Норман змірив його поглядом: зверху-вниз і процідив.

— Мої.

Проста брошка з білої платини, густо прикрашена дрібними діамантами, здалеку виглядала не більше ніж срібною дрібничкою. Але погляди досвідчених світських гостей з легкістю могли розпізнати новомодну і непристойно дорогу прикрасу в невагомій оправі.

— Ось це. — Обрав містер ван дер Кім. — Має форму вересу. Символічно, чи не так?

— Ви праві, господарю, — закріплюючи її на лівій стороні, біля серця, на темно-синьому пальті, тихо відповів йому Джим. Він так низько схилив голову, що Норман відчував його приємний солодкуватий аромат. Так пах лише цей юнак — особлива печать на його шкірі: сіно, груша, мед. Щось невловне, легке і таке знайоме.

— Моя мати любила перебувати в саду, в оточенні квітів кали. Одного разу вона побувала в садах королеви та вперше відчула їхній легкий запах. З тої пори почала просити батька купувати їй все більше і більше цих квітів. Але вони були такими примхливими й неохоче приживалися в нашому холоді. — Раптом сказав він. — Тоді вона почала живити ґрунт. Сіно, груша, мед… — Норман потер скроні. — Аромат схожий на твій. ”

__________________

140 РОЗДІЛ • 141 РОЗДІЛ
__________________

ПИСЬМЕННИЦЯ: ОЛЬХА ЕЛДЕР
__________________

Читати: ПРОЛОГ | 135 РОЗДІЛ

Телеграм-канал “Вільхова садиба”

✨️✨️✨️

І хочу нагадати, що книга стала учасницею колекції “Чорні Первоцвіти“