Негативний герой
– А я?.. А що ж зі мною?
– Хіба я тобі обіцяв щось?
Варка відсахнулася, губи побіліли. Втягнула повітря зі схлипом.
– Я заради тебе брата зі світу звела, село проти себе обернула, а ти не обіцяв нічого?! Гріх на душу взяла, аби лиш з тобою бути! Душу занапастила!!
– Хіба я казав, що кохаю тебе? Що візьму за себе? Хіба просив брата труїти?
– А хіба ж не хотів, не зрадів цьому?
– Хотів. Та не кожна сестра брата струїть, а я тебе навіть не вмовляв. Самій шкода було хати й спадку, більше, ніж брата. То треба зовсім клепки не мати, щоб таку, як ти, взяти за себе. Все одно, що гадину за пазуху.
Помовчав. Варка дивилася пекучими очима, з яких бігли сльози. Закушені до крови губи тремтіли.
– Я тебе звідти вивів, тепер твоя воля – хочеш лишайся, хочеш геть іди. Нечистий тебе не дістане. Як тобі краще буде, он з тіткою порадься. Адже ж в неї труту взяла, поради питала?

Письменництво — це марафон, а не забіг на виживання.
Щоб створювати нові світи, потрібен міцний фундамент. Відновіть свій емоційний ресурс та знайдіть нові опори в особистій терапії.
Відновити сили →
Додати коментар
Будь ласка, пишіть конструктивно і поважайте думку автора та інших читачів.