Нарешті глава 18+ ❣️

Аж дивно, що не тридцята, правда?

— Дякую вам, —  сказав я. — Не за сьогодні… За все.

Почувши ці слова, чоловік усміхнувся, дивлячись в нічне небо.

— Мені приємно це чути, — сказав, переплітаючи свої пальці з моїми. — Тоді… Можливо, ти дозволиш зробити цей вечір ще кращим?

Зрозумівши, на що він натякає, я ковтнув. Всередині одразу все ніби скам’яніло.

Не думав же я, що таке хороше відношення буде просто так, правда? Чи що здоровий статевозрілий альфа буде безкінечно чекати, поки я дозволю себе торкнутися?

— Якщо бажаєте, — сказав я, повертаючись в сидяче положення.

— Ні, — Стефан зупинив мене рішучим жестом, поклавши широку долоню на груди й змусивши лежати далі. — Справа не в моїх бажаннях, Ліліане.

Тепер він дивився на мене. Наші обличчя знаходились так близько одне від одного, що білі пасма його волосся майже торкались моєї шкіри.

— Я хочу, щоб ти дозволив собі розслабитись, — продовжив Стефан. — Я даю слово, що сьогодні не візьму тебе так, як належить альфі. Але натомість прошу мені довіритись… Дозволь зробити те, що я хочу, і ти зрозумієш, що в моїх дотиках немає нічого, чого варто боятися.

“Наречений для містера Даймонда”

оновлення вже на сайті!

Психологічна підтримка

Коли слова застрягли всередині.

Страх білого аркуша — це не відсутність таланту, а сигнал про втому або тривогу. Поверніть собі легкість письма разом із терапевтом Іриною Гавалешко.

Повернути натхнення →

І цього разу гаряче…

Нагадую, що цей твір є учасником флешмобу

Всі твори якого ви можете знайти за однойменним тегом

або в спеціальній колекції!!!

З любов’ю ❤ Ваша Чарівна Мрія ❤