Лавреаткою премії Drahomán Prize-2025 стала перекладачка Ніна Мюррей

Переможницею премії Drahomán Prize за 2025 рік стала Ніна Мюррей з перекладом англійською мовою драми Лесі Українки «Кассандра». Церемонії нагородження відбулася у межах XІV Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», передає Укрінформ із посиланням на Читомо.

Ніна Мюррей — перекладачка, поетка та дипломатка. Серед найвизначніших робіт — переклад роману Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» та її ж збірки оповідань Your Ad Could Go Here, яка була визнана Американською асоціацією українських студій найкращим перекладом року.

Крім того, вона переклала роман «Іван і Феба» Оксани Луцишиної, твори Юрія Андруховича.

Переклад драматичної поеми Лесі Українки «Кассандра» став основою для першої професійної постановки цього твору у Великій Британії, що відбулася в Лондоні та згодом гастролювала в Оксфорді та Кембриджі, а також у США.

«Сьогодні на цьому заході й на інших подіях уже йшлося про те, що переклад — це не просто механічний акт перенесення тексту з однієї мови в іншу. Це значно складніша робота з текстом, контекстом і власним досвідом перекладача. Важливо, що перекладачі української літератури мають власний досвід перебування в Україні, спілкування з українцями й проживання тієї реальності, у якій ми нині перебуваємо. Це стає важливою частиною перекладу — тим, що насичує текст додатковими сенсами», — зазначив директор Українського інституту Володимир Шейко під час церемонії нагородження.

Виконавчий директор PEN Ukraine Максим Ситніков зауважив: «Перекладачі з української мови дуже часто працюють із меншими ресурсами й можливостями, ніж перекладачі з інших мов. Але ми маємо відзначати їхню роботу й показувати, наскільки вони важливі для нас, для нашої культури й для нашого народу — особливо зараз, коли переклад є не лише способом діалогу, а й має важливу суспільну й національну роль».

За його словами, коли українського автора перекладають і видають в іншій країні, це дає можливість донести український голос до нових читачів. «Ми маємо це цінувати й підтримувати. Найменше, що ми можемо зробити для перекладачів, — називати їхні імена. Часто перекладач залишається за лаштунками, за текстом, менш видимим, ніж автор», — додав Ситніков.

Очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль наголосила: «Я бачу, як книжки, перекладені нашими чудовими перекладачами, здобувають великі наклади й отримують увагу читачів. Я бачу, як видавці змагаються на аукціонах за право видати українські книжки. Саме задля цього ми працюємо».

Спеціальну відзнаку за глибинний внесок у побудову спільного контексту між двома віддаленими культурами отримала Мрідула Ґош, перекладачка з української мови на бенгальську.

«Ми мусимо знати: це слово. Як кажемо, спочатку було слово. Я вважаю, що слово ніколи не зникає. Слово не вмирає. Хай живе слово. І через слово хай живуть маленькі новини про Україну», — зазначила вона.

Премія Drahomán Prize була заснована Українським інститутом, Українським ПЕН та Українським інститутом книги 2020 року для підтримки та відзначення перекладачів з української на мови світу. Відзнака вручається за високу перекладацьку майстерність та внесок у промоцію української літератури за кордоном.