Знайшли невідомий раніше автограф вірша «Мені однаково», написаний рукою Шевченка

В Україні виявили невідомий раніше автограф вірша «Мені однаково, чи буде», а також інші документи, написані рукою Тараса Шевченка — відповідну експертизу провели в Інституті літератури імені Тараса Шевченка. Про це йдеться в академічному журналі «Слово і час» №2(740) 2025 року.

Доктор філологічних наук і старший науковий співробітник Інституту літератури Шевченка НАН України Олександр Боронь отримав рукописи ще у 2022 році. До інституту звернувся закордонний букініст із проханням на підставі фотографії оглянути видання «Кобзаря» 1860 р. зі вклеєними до нього рукописними матеріалами. 

 

 

який був знайдений окремий аркуш-автограф вірша «Мени однаково, чи буду…», датований 22 січня 1858 року, Нижній Новгород. Він повністю написаний рукою Шевченка та раніше не був відомий у шевченкознавстві — згадки про нього дослідникам також не траплялися.

 

«Збереглися три автографи цього вірша: чистовий автограф в окремому рукописі циклу “В казематі”, чистовий автограф у “Малій книжці”, чистовий автограф у “Більшій книжці”. Вони відображають три етапи редакційної роботи над текстом» , — додав Боронь.

 

 

На звороті зафіксовано час і місце з’явилася автографа з характерною для Шевченка заголовною літерою «Н» латинкою (напис відтворюю буквально): «Нижній Новгородъ / 22. Генваря / 1858.». Це Шевченків почерк, написання літера і загальний вигляд рядків, що відрізняються особливостями його письма останніх років життя.

 

Експертизу, аби довести справжність документів, здійснили спеціалісти ТОВ «Експертно-дослідна служба України» кандидат юридичних наук, експерт вищого класу Маргарита Бондар та експертка першого класу Тетяна Сукманова.

 

 

Для порівняння експертам надали фотокопії Шевченкових записів вірша «Мені однаково, чи буду…» в «Малій книжці» (кінець 1849 р. — початок 1850-го) та в «Більшій книжці» (переписано 18 березня 1858 року). Фахівці дійшли висновку, що всі документи виконані Шевченком.

 

Серед інших документів, які отримали:

• «Кобзар»;
• сторінки рубрики «Кобзарський гостинець» з альманаху «Хата»;
• окремі відбитки публікації Шевченкового автобіографічного листа в журналі «Народное чтение»;
• рукописні сторінки із Шевченковими віршами та інші.

 

 

У «Кобзарі» складаються нотатки письменника та рядки віршів, серед яких — «Оттаке-то… а що робить! / Журба не помо- же — / Хто сироті завидує, / Карай того, Боже» та «не вернеться / Заграло, сказало / Синє море. Не вернеться». 

 

«Якщо ці рукописні вставки з’явилися десь невдовзі після виходу друком “Кобзаря” 1860 року, то вони в основному виходять від або списків, які мають джерела Шевченківської рукописи, або (з огляду на невелику кількість відмінностей) разом від поетових автографів. Утім, неможливо з певністю використовувати час появи записів у виданні» , — Усі Боронь.

 

Як повідомлялося, у серії «Vivat Klasika» вийшло друком видання роману «Доктор Серафікуса» Віктора Петрова-Домонтовича, в якому включені неопубліковані раніше розділи.