ДАЛІ – З КРИЦІ КНИЖКУ!

Творче об’єднання гумористів і сатириків Київської організації Національної спілки письменників України вітає свого колегу Валерія ДЕМЧЕНКА із симпатичним і поважним 85-літтям.

Гуморист, сатирик і публіцист написав низку веселих, дотепних і гострих книжок: «Граблі в Україні – більше, ніж граблі», «Який час, такі й герої», «Суєта суєт», «Виходимо на герць». Також він автор гуморесок, фейлетонів та памфлетів, які свого часу прийшли до читачів зі сторінок поважних друкованих видань, серед яких журнали «Перець» і «Трибуна», газети «Літературна Україна», «Сільські вісті» та інші.

Варто уточнити, що «крайня» збірка творів Валерія ДЕМЧЕНКА побачила світ зовсім недавно: навесні 2025 року. Так, наш колега, попри вік, продовжує активно працювати над новими творами. Також він є заступником керівника столичного гумористично-сатиричного коша і тому кожен наш творчий захід важко уявити без його зусиль для проведення презентацій, зустрічей з читачами чи підготовкою інших спільних творчих проєктів.

Цікава і непересічна творчість Валерія ДЕМЧЕНКА вшанована Всеукраїнською літературною премією імені Остапа Вишні, літературно-мистецькою премією імені Леоніда Глібова та премією імені Павла Добрянського. Наш колега користується великим авторитетом серед читачів та колег, які закономірно бажають ювіляру життєвого і творчого довголіття. Зокрема до вітань долучається побратим по сатиричній творчості Валентин Шульга.

…Колег ти полонив не куснем сала,

не гранчаком міцного шмурдяка,

а тим, що Муза щедро дарувала –

талантом характерним вояка.

Даєш нікчемству невідпорно відкоша,

дубасиш нехлюя, нездару, злодіяку.

За це прийми від сатиричного коша

подячний уклін, решпект і дяку.

В додаток зичимо, щоб Мома благодать

дала натхнення незборимому опришку,

Психологічна підтримка

Досить сперечатися з внутрішнім критиком.

Ви заслуговуєте на те, щоб ваші тексти були почуті. Ірина Гавалешко допомагає письменникам подолати сумніви та знайти впевненість у своєму голосі.

Повірити у себе →

як і раніше, вдатно відкувать

Та вже не паперову – з криці книжку!

З роси і води, Валеріє Федоровичу! Далі будьмо!

Павло Кущ