Суспільне Птахи, звірі, дерева і квіти — через ці прості образи Яків Гніздовський створив впізнаваний мистецький світ, який і сьогодні виглядає поза часом і простором. Консультантка фільму «Птахи і Звірі. Всесвіт Гніздовського», завідувачка відділу графіки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького та дослідниця творчості Якова Гніздовського Марія Цимбаліста розповіла про роботу та участь у зніманнях фільму, архіви діаспори, живий характер стрічки та те, чому історії таких митців важливо повертати українцям.
У чому унікальність Гніздовського як графіка? Що в його творчості найчастіше відкриває для себе сучасний глядач?
— Напевно, особливість графіки Гніздовського полягає в унікальному поєднанні в його творчості традиційної техніки дереворізу, виконаного на дошці і відбитого на папері, з естетичною простотою детально опрацьованого і сучасного образу. Художник обирає дуже звичайні і прості об’єкти — птахів, звірів, дерева, квіти. Він їх довго вивчає і аналізує з натури, в результаті презентуючи глядачеві свій унікальний погляд на світ — на межі реалістичного і абстрактного, стилізованого і живого, деталізованого й водночас емблематичного.
Може, цей світ якраз і відкриває для себе сьогоднішній глядач, адже хоч він і повстав у певному часі історії і має конкретне походження, але виглядає поза часом і простором. У своїх інтерв’ю та спогадах митець згадував, що праця над дереворізом, сам процес його творення є для нього дуже цінним, свого роду медитацією, інтелектуальною і фізичною роботою, яка не відпускає. Думаю, глядач це відчуває, і для нього споглядання мережива графічних ліній і плям на папері, які формують досконалий і живий образ, теж стає медитативним процесом пізнання мистецтва і життя.
Чому саме тварини й природа стали такими важливими образами в його роботах?
— Звісно, як і кожен митець з доброю академічною європейською освітою, Яків Гніздовський дуже любив малювати людей. Але, опинившись у мистецькій столиці світу — в Нью-Йорку 1950-х років, — зрозумів, що знайти модель для роботи буде не так просто. Самотність людини у великому місті він добре відчув. А коштів, щоби платити за позування, зовсім не мав. Відтак він звернувся до образів природи, деякою мірою з безвиході.
В результаті помітив, що це йому приносить справжнє задоволення, що дерева, квіти, птахи і звірі набагато спокійніше ставляться до уважного вдивляння митця, є надзвичайно вдячними моделями, яким не треба позувати, а просто бути собою.
Як Гніздовський зазначає у своїх спогадах і рефлексіях, — хоча першою його любов’ю була людина, а природа займала друге місце, та з часом саме світ природи займає перше місце, а дерева, звірі, птахи стають улюбленими моделями і головними героями його найкращих образів.
Додати коментар
Будь ласка, пишіть конструктивно і поважайте думку автора та інших читачів.