глава, з якою трохи запізнилася
але ви мене пробачите, бо я весь день провела в лікарнях
♥ а зараз без зайвих слів ♥
(картинка клікабельна)
— Не підозрювала в тобі романтика, — повернулася на бік, щоб дивитися в очі, ніжно провела пальцями по його щоці, — Чомусь думала, що хлопці більш брутальні.
Ваня злегка повернув голову, поцілував моє зап’ястя. Так інтимно, аж серце зайшлося. Він влігся на спину, підняв руку, без слів запрошуючи лягти поруч. Я це і зробила.
— Ще є час, поваляємося, — запропонував він.
Вашому «внутрішньому автору» потрібна опора.
Писати в часи змін — важко. Дозвольте собі професійну підтримку від психотерапевта Ірини Гавалешко, щоб знайти ресурс для творчості та нові сенси.
Отримати підтримку →— З задоволенням.
P.S. На щастя, з моїм здоров’ям все не так погано, як я вже себе накрутила. Принаймні погіршень в роботі серця немає, воно лише злегка напрягається через сторонні причини. З ними вже моя сімейна впорається ♥
Додати коментар
Будь ласка, пишіть конструктивно і поважайте думку автора та інших читачів.