У межах серії подій Суспільне PRO 20 травня у Медіацентрі Україна в Києві відбулася відкрита дискусія «Нові виклики для медійників та кінодокументалістів, які висвітлюють війну в Україні». Журналісти, військові та правозахисники говорили про те, як дрони змінили логіку роботи на війні, чому напис «Press» дедалі частіше перетворюється на мішень, як журналістам працювати в умовах постійної загрози атак та чому український досвід має стати основою для перегляду міжнародних стандартів безпеки медійників. Дискусію модерував ведучий Українського Радіо Роман Коляда.
Суспільне
«Війна дронів змінює правила роботи журналістів»: у Києві відбулася дискусія Суспільне PRO
Суспільне
Реклама
Війна дронів і нова реальність роботи журналістів
Продюсерка з виробництва східного хабу Суспільного та Суспільне Харків Олександра Новосел розповіла, що для редакцій у прифронтових регіонах дронова загроза стала частиною щоденної роботи.
«Дрони — це те, з чим наша редакція живе. Ми вже навіть не плануємо виїзди в зону небезпеки, ми в ній живемо. Безпечних зон не залишилося, і тому для нас зараз моніторингова система фактично стала вже базою, — сказала Олександра Новосел. — Коли будь-яка ваша знімальна група їде на будь-який приліт, ми розуміємо, що це на 90% загроза повторного прильоту. Так, ми орієнтуємося на екстрені служби, так, у нас є протоколи безпеки, так, у нас є хтось з команди, хто обов’язково стежить за моніторинговими каналами, тому що люди, які працюють у полі, не можуть на цьому зосередитися».
Воєнний кореспондент, засновник медіа Frontliner Андрій Дубчак підтвердив, що порівняно з 2014 роком характер загроз у тилу кардинально змінився.
«Зараз ситуація абсолютно кардинальна. Артилерію ви чуєте тільки ту, яка працює по “нулях”. Далі все, що від “нулів”, — це FPV, “шахеди”, інші типи дронів. І навіть не саме перебування біля нулів, а доїзд і пересування зараз стають найбільш небезпечними», — сказав Андрій Дубчак.
Офіцер Головного управління комунікацій Збройних сил України Дмитро Лиховій зазначив, що кількість фронтових репортажів скорочується саме через зростання цих небезпек.
«Зараз акредитації ЗСУ мають майже 6200 представників медіа. За весь час у Збройних силах ми видали 46 тисяч прескарт. Це величезні цифри, але, на жаль, ми бачимо, що кількість репортажів із лінії фронту, із зон бойових дій постійно скорочується, прямує фактично до незначної цифри. А репортажів із передової, з нуля, які можна було знімати від 2014-го до 2023-го, можливо, навіть до 2024 року, зараз немає взагалі», — сказав Дмитро Лиховій.
Чому міжнародні протоколи безпеки більше не працюють
Директорка Інституту масової інформації, членкиня наглядової ради Суспільного Оксана Романюк наголосила, що старі стандарти безпеки роботи медіа у ворожому середовищі більше не відповідають реальності війни.
«Потрібен абсолютно точно новий стандарт безпеки. На міжнародному рівні потрібно міняти застарілі підходи, тому що війна зараз ведеться дронами. Росія хоче, щоб не було документування, щоб не було свідків злочинів, які вона робить. Нам потрібно протидіяти цьому не на індивідуальному рівні, не просто забезпечити кожного журналіста детектором. Маємо системно цьому протидіяти», — наголосила Оксана Романюк.
Керівник департаменту досліджень ГО Truth Hounds Роман Коваль пояснив, що міжнародне гуманітарне право (МГП) можна й потрібно тлумачити з урахуванням реалій сучасної війни. Окремо він говорив про атаки росіян на готелі в прифронтових містах.
«Сам факт використання РЕБу цивільними не є порушенням МГП. МГП не забороняє цивільним вдаватися до самозахисту. Воно може бути прогресивно прочитане в тому вигляді, в якому існує. Питання в тому, щоб боротися, аргументувати і робити так, щоб можливе альтернативне прочитання МГП ставало все більш поширеним і адекватно відображало реалії сучасної війни», — сказав Роман Коваль. — Потрібно працювати з офіцерами з безпеки, з іноземними журналістами і пояснювати, що певні практики, які вважалися безпечними в інших контекстах, такими не є в Україні».
Як редакції та журналісти адаптуються до нових загроз
Розгалужена мережа регіональних редакцій, які щодня працюють у прифронтових областях, потребує окремих рішень щодо безпеки та страхування. Про це під час дискусії сказала Оксана Бровко, директорка Асоціації «Незалежні регіональні видавці України». Самих лише технічних рішень чи закупівлі обладнання недостатньо — потрібен системний супровід команд фахівцями з безпеки.
Психологічна підтримка
Досить сперечатися з внутрішнім критиком.
Ви заслуговуєте на те, щоб ваші тексти були почуті. Ірина Гавалешко допомагає письменникам подолати сумніви та знайти впевненість у своєму голосі.
Повірити у себе →«Окремий пласт проблеми – це проблеми регіональних команд, регіональних медіа, редакції, які розташовані на лінії фронту, які там живуть щодня, не їздять у відрядження на кілька днів, — каже Оксана Бровко. — Недостатньо знайти фінансування, недостатньо законодавчо дозволити вживати антидронові обладнання, рушниці, сітки журналістам. Бо інколи це допомагає, інколи воно створює таке хибне відчуття контролю».
Лідія Таровита, програмна менеджерка фундації Daily Humanity, розповіла про тренінги для журналістів із симуляціями роботи в небезпечних умовах. За її словами, медійникам важливо не лише мати обладнання, а й регулярно відпрацьовувати поведінку в умовах дронових атак.
«Ми через такі симуляції їх тренуємо і потім, збираючи відгуки або потім, коли журналісти повертаються до нас вже на оновлення цих навичок, вони розповідають, що дійсно після тренінгів розуміння ситуації, відпрацьовані оці інстинкти, які ми натренували протягом триденних тренінгів, вони потім згадалися, коли була небезпечна ситуація під час роботи», — зазначає Лідія Таровита.
Зміни до законодавства для захисту медійників
Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв нагадав, що нині діє Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування злочинів росії проти журналістів та медіа.
«Ми заслуховували свідчення і наших журналістів, і іноземних колег, і розповіді родин, рідних і друзів тих, хто, на жаль, загинув. Ми знаємо, що росія веде системну війну проти медіа. Вона вбиває журналістів, якщо може це зробити, якщо ідентифікує їх на лінії бойового зіткнення. Вона тероризує журналістів і кидає їх у підвали, катівні і в свої концтабори на тимчасово окупованих територіях. Вони (росіяни — ред.) ведуть кампанії із залякування журналістів, які висвітлюють події як на тимчасово окупованих територіях, так і на лінії фронту. Це цілеспрямована війна проти вільного слова, проти вільних медіа», — сказав Микита Потураєв.
Він зазначив, що народні депутати вже працюють над змінами до законодавства щодо безпеки та самозахисту медійників у зоні бойових дій, зокрема над можливістю використання засобів захисту від дронових атак.
Нагадаємо, «Суспільне PRO» — індустрійна платформа від Суспільного Мовлення, що об’єднує професіоналів у сфері виробництва аудіовізуального контенту.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Фотографувала Анастасія Мантач
Оригінал: Суспільне
Реклама
Додати коментар
Будь ласка, пишіть конструктивно і поважайте думку автора та інших читачів.