Вже опівночі…

УРАААААА! Нарешті навчальний рік закінчився))) Вітаю всіх, хто має дітей, або працює вчителем))))) Тепер можна зустрічати літо і читати цікаві книги!

— Вероніко? Де ти була? Я шукав…

— А ми перейшли на ти? — підвела брови я і зробила крок назустріч. Випила ще шампанського.

— Ти же не любиш…

— А яка ТОБІ різниця, що я люблю? У тебе тут така Санта-Барбара! Я збилася з ліку, скільки в тебе жінок!

— Це не твоя справа, — він дивився зло.

Кожен мав власний біль і зараз він шукав виходу.

— Не моя. Але я чула, що ти сказав цій дівчині. Це було… низько.

— Вероніко, ти себе чуєш? — грізно насунувся на мене Аслан. — Ти забуваєшся! Вкотре! З цією дівчиною мене нічого не пов’язує! Вона надумала собі бозна що.

— Так, я чула, — єхидно усміхнулася я. — Тому вона прекрасно знається на параметрах твого тіла.

— Вероніко!!!

До речі, в моєму телеграмі є ще спойлери і візуалізації 18+ 😉 Хто любить таке, залітайте))

До зустрічі о 00.00 на сторінках книги!
 

Дуже дякую всім, хто читає і коментує, ви надихаєте мене на публікацію!❤❤❤ Не забувайте додавати книгу до бібліотеки, щоби не пропустити оновлення.