Вам не здалося, це не містер Даймонд… ✨️

Сьогодні трошки подражню вас анонсом…

І так. Це глава від Анрі.

Помітивши мій погляд, Вівіан прикрила рот долонею й замовкла, а Ліліан, побачивши її реакцію, озирнувся.

Від того хлопчиська, яке я пам’ятаю, не залишилось майже нічого. Овал лиця зм’якшився, губи набули чуттєвої пухкості, а неслухняне руде волосся тепер спадало хвилями на плечі.

У погляді графітово-сірих очей не було ні зухвалості, ні кокетства — лише уважність і тиха цікавість, від якої ставало несподівано важко відвести очі.

Мабуть, я дійсно дивився трохи довше, ніж дозволяло виховання, бо пану де Вернею довелось звернутися до мене двічі, перш ніж я цілком повернувся в реальність і ми продовжили свій шлях.

Не думаю, що закохався саме тоді, але ця зустріч точно справила на мене незабутнє враження. Та, можливо, в той момент я ще мав шанс про неї забути, якби не наступна…

“Наречений для містера Даймонда”

сьогодні о 18:00!!!

Психологічна підтримка

Коли слова застрягли всередині.

Страх білого аркуша — це не відсутність таланту, а сигнал про втому або тривогу. Поверніть собі легкість письма разом із терапевтом Іриною Гавалешко.

Повернути натхнення →

Нагадую, що цей твір є учасником флешмобу

Всі твори якого ви можете знайти за однойменним тегом

або в спеціальній колекції!!!

З любов’ю ❤ Ваша Чарівна Мрія ❤