Важливо…❣❣❣

Всім привіт♥️
В мене якесь дивне емоційне вигорання. Наче навколо життя кипить: пташки співають, листя вже зовсім зелене, квіти цвітуть, діти сміються на майданчиках… А всередині пусто.
Вже четвертий день відкриваю документ, намагаюся писати, вигадую сцени, діалоги, емоції… Але кожне речення здається не тим. Одне змінює інше, а потім я просто все видаляю.
І найгірше — я ніби втратила ту хвилю, на якій просто проживала свої історії. Ту саму, коли герої самі говорять у голові, а ти тільки встигаєш записувати.
Може, це просто втома. Може, страх написати щось не так. А може, кожен автор проходить через такий момент, коли здається, що слова просто закінчилися.
Письменники, скажіть чесно: у вас таке було?Де ви знаходили своє натхнення, коли хотілося закрити ноутбук і просто нічого не робити???
Мої котики гарного вам дня. Безкінечного натхнення і віри в свої сили.