Суспільне

Анастасія Гудима на форумі про мови спільнот: «Іноді одна хвилина контенту може стати першим кроком до збереження мови»

Суспільне · 29 Тра 2026

Суспільне Мовлення поділилося досвідом, як медіа можуть допомагати зберігати мови національних спільнот і корінних народів України. Анастасія Гудима, директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного Мовлення, взяла участь у міжнародному форумі «Стратегічні напрями підручникотворення мовами корінних народів, національних меншин (спільнот)».

У межах інтерактивної панельної дискусії «Мови, яким загрожує зникнення» представниця Суспільного Мовлення розповіла про роль медіа у збереженні мов, пам’яті та культурної видимості національних спільнот і корінних народів України.

У своєму виступі Анастасія наголосила, що медіа дедалі частіше стають частиною неформальної освіти й можуть допомагати формувати інтерес до мов і культурного розмаїття:

«Медіа не пишуть підручники. У медіа інша роль — створювати цікавість. Саме цікавість стає першим кроком до знання. Через короткі історії, голоси людей, емоції чи кілька кадрів ми можемо залишити щось у пам’яті надовше. Іноді одна хвилина контенту може стати першим кроком до збереження мови або бажання дізнатися більше про культуру та історію. У цьому сенсі медіа теж можуть бути частиною освіти — неформальної, доступної, близької до повсякденного життя».

Анастасія Гудима під час виступу

Вона також розповіла про роботу Суспільного з редакціями мовлення мовами національних спільнот і проєкти, які допомагають говорити про мови, культуру й ідентичність у сучасному медіапросторі.

Зокрема, під час форуму були представлені тизери та сюжети проєктів Суспільного: серія експлейнерів про національні спільноти та корінні народи України, проєкт «Мій Крим», матеріали редакцій мовлення мовами національних спільнот, ролик до Дня ромської мови, а також проєкт «Наш хліб».

Кадри з показу сюжету Суспільне Культура

Окрему увагу під час виступу приділили мовам, які сьогодні перебувають під загрозою зникнення через війну та окупацію українських територій.

«Коли територія опиняється в окупації, ризик стосується не лише фізичної присутності людей. Під загрозою може бути пам’ять, культурна спадщина, можливість чути й передавати свою мову наступним поколінням. Саме тому важливо, щоб ці історії звучали зараз і були видимими в медіа».

Анастасія Гудима також підкреслила, що мови зберігаються через щоденні практики спільнот:

«Мова живе не лише в підручниках чи словниках. Вона живе в родинних розмовах, рецептах, традиціях, у словах, які передаються між поколіннями. Іноді одна страва може розповісти про культуру більше, ніж довга лекція. Саме тому так важливо показувати людей і їхнє повсякденне життя — там мова залишається живою».

Нагадаємо, Суспільне Мовлення ще влітку оприлюднило Концепцію розмаїття, рівності та інклюзії (DEI), ухвалену наглядовою радою. Концепція визначає стратегічні підходи до забезпечення рівних можливостей, безбар’єрності та поваги до розмаїття як усередині організації, так і в контенті, що його створює Суспільне.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Оригінал: Суспільне

Додати коментар

Будь ласка, пишіть конструктивно і поважайте думку автора та інших читачів.