❤️❤️❤️фінал “Добровільно залежна” + анонс❤️❤️❤️
2021-02-26 15:18:23 Ема Ноель

❤️❤️❤️фінал “Добровільно залежна” + анонс❤️❤️❤️

Любі читачі. Цього тижня на вихідних на вас чекають фінальні глави роману “Добровільно залежна”. Нагадую, що після завершення ціна зросте, тому хто хоче придбати за нижчою ціною підписки, час до 18-00 неділі, 28.02.

Я — звичайна масажистка. Він — розбещений жіночою увагою багатій. Для мене сорок тисяч доларів — це нереальна сума, яку я мушу взяти в нього в борг. Він стільки може витратити за день на своїх коханок. Він вважає, що всьому є своя ціна, навіть коханню. Я переконана, що від багатіїв потрібно триматися якомога далі.

Він вирішив, що зможе купити моє кохання? Я на це ніколи не погоджусь. Та як мені позбутися нахабного багатія, якщо я маю відпрацювати гроші, які не можу повернути?

#кохання не купити

#сильні почуття

#кохання та брехня

Поміж іншим, запрошую вас до легкої, але емоційної історії “Моя зухвала”

Анотація:

За кілька тижнів до мого повноліття я залишаюся круглою сиротою й потрапляю в дім мільярдера: найбажанішого і найзаможнішого холостяк у країні, який стає моїм опікуном.

Я роблю все йому наперекір, поки він намагається довести, що він тут головний. Він не розуміє причин моєї поведінки й каже, що я мале дівчисько, нестерпне, неслухняне, примхливе й зухвале!

Так, я така, але все тому, що я закохана в нього, а він мене не помічає. Або він мене покохає, або зненавидить. Але він побачить у мені жінку!

#цнотлива дівчина

#владний чоловік

#різниця у віці

А тепер щодо планів!

Вже наступного тижня я розпочинаю нову історію з назвою “НЕДОТОРКА”, яка цілком може перерости в дилогію, якщо вона вам сподобається. І ця історія буде вестися і від головної героїні, і від імені героя!

А поки парочка спойлерів:

“Просто не буває. Не буває легко, коли ти не така, як всі. Звичайно, всі люди індивідуальні і кожен має повне право сказати про себе: я не така / такий як всі. Але є певні стандарти. Є загальні риси у всіх людей, які їх об’єднують. Кожен виконує певні ритуали, щоб жити, живе, щоб відчувати і радіти життю.

Я теж виконую ритуали: харчуюсь, сплю, вчуся, далі буде робота, щоб забезпечити собі існування. Але для чого я все це роблю? Постійно ставлю собі це запитання, і не знаходжу на нього відповідь.

Повторю, я не така, як всі.

І перша причина: в мене з фобія щодо дотиків.”

***

“Вітчим стоїть, склавши руки на грудях, і сведлить мене незадоволеним поглядом. Зупиняюся за кілька метрів від нього. Повітря навколо нього просякнуте злістю, і я волію триматися на безпечній відстані від нього.

— Якого біса ти відмовляєшся лікуватися? – шипить. Буцімто намагається не галасувати, але однаково виходить надто гучно. – Мама вся в сльозах прилетіла, сказала, що ти її образила.

Мовчу. Я боюся його, якщо чесно. В мене таке враження, що ця людина здатна на справжню жорстокість.

— Отже, так, – продовжує він. – Ти лягаєш в лікарню. Тихо, без галасу і опору. За два-три місяці виходиш звідти. Тим часом я підшукаю тобі чоловіка, і ти зникаєш з нашого життя назавжди. Тобі все зрозуміло?! – сичить мені в обличчя.

Хитаю головою. Ні. Я не вірю своїм вухам.

— Мама не може так зі мною вчинити, – шепочу не своїм голосом.”

Оригінал статті на Букнет: ❤️❤️❤️фінал “Добровільно залежна” + анонс❤️❤️❤️