Меню

Історія – вчителька життя

Букнет Історія – вчителька життя

Історія – вчителька життя

Колись вже згадувала про зачарування селом Китайгород на Поділлі. Гуляючи тими мальовничими пагорбами, ми зустріли табличку, на якій вказувалась історична подія пов’язана з Оленою Глинською (матір’ю Івана Грозного).

Буває, що якесь незначуще повідомлення зачепить і ти постійно вертаєшся в думках до нього. Чи то незвичність історії цієї жінки, чи то збіг мого імені з її, чи прочитане колись, але мене зачепило. І я почала шукати.

Чим більше заглиблювалась в історичні факти, тим дивовижнішою здавалася історія життя Олени.

Вона походила з давнього роду, який починався ще з Мамая, того самого відомого всім татарина… Щоправда, за іншою версією, її рід походив від Ольговичів (Чернігівських князів). 

Якби там не було, її батько Василь втік з Литви, яка на той час була однією з впливовіших держав Європи й простилалася аж до України. Він взяв участь у невдалому повстанні, яким керував його брат, і коли вони програли, спочатку відступав, а потім взагалі втік до Москви. Відбувалося це все в першій половині 16 століття.

В той час Московією правив цар Василь III. Він був одружений і мав 47 років. Як свідчить одна з легенд, цар побачив красуню Олену в церкві та закохався. За тими мірками її рід був не надто впливовим (можливо пізніше, щоб підняти статус було притягнуто зв’язок із гілкою Мамая).

Але Василь III вже не міг спинитися. Він мав дружину, яку вибрав серед кількох сотень дівчат, але на той момент вона вже не цікавила правителя. Він хотів Олену. Дуже вдало, що царська родина не завела дітей. Таким чином боярська дума “прийняла рішення” заслати царицю в монастир і знайти цареві жінку здатну народити спадкоємців.

Знову організували “показ дівчат”, але Василь III вже зробив свій вибір. Бояри були не вдоволені. Вони непокоїлись про власну владу. Закоханий цар збрив бороду, вдівся в польській кунтуш і розгулював у червоних чоботах із загнутими носами. На той час це було приблизно, якби президент ходив на офіційні зустрічі в шортах, майці та висвічуючи татуюванням, а може й гірше. 

Діти з’явилися, лишень, через чотири роки. Та є ще один факт, який не особливо розголошується — перша дружина царя – Соломонія вже в монастирі народила дитину — Григорія. Тобто її відсилання було все ж з інших причин, ніж офіційні, але цар не визнав сина.

Жила щасливо царська родина не довго. Василь захворів, історики пишуть про зараження крові, але судячи з симптомів – це була онкологія. Він швидко марнів, проте встигнув постригтися в ченці та померти в монастирі.

Ця розумна, освідчена, вольова жінка не відійшла в тінь. Вона вступила в боротьбу за владу з опікунською радою, людьми яких її чоловік призначив правити до досягнення її сином Іваном (тим самим Грозним) повноліття. І вона виграла, ставши фактично першою жінкою, яка правила Московським царством. У ті часи воно, щоправда, було скоріше князівством, бо вінчання на царство ввів таки її син. 

В історичних підручниках її ставлять на друге місце після княгині Ольги, але через те, що Ольга правила Руссю, а Олена Глинська Московією, мені здається, цей ряд трохи збивається з логіки…

Олена провела ряд прогресивних реформ, зустріла кохання, інтригувала та…

Але вже багато розповіла. Лонгріди ніхто не любить. Загалом історія цікава. Дізнатися її та багато інших цікавих фактів можна читаючи книгу Дитина нульового року, в якій я спробувала максимально точно передати історичні події, за виключенням однієї художньої деталі, якої Ви самі зрозумієте. 

 

Оригінал статті на booknet.com: Історія – вчителька життя

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення