Імена репресованих футуристів повертаються в культурний контекст

Імена репресованих футуристів повертаються в культурний контекст

20 квітня відбулася літературна онлайн-конференція «Ми перемогли всі стихії й дощі», присвячена пам’яті репресованих письменників-футуристів.

Про це повідомляє golos.com.ua.

Імена найвідоміших представників українського футуризму, поетів Михайля Семенка, Миколи Скуби, Олекси Влизька, Гео Шкурупія, знищених сталінським режимом, іще в 30-ті роки минулого століття штучно вилучено з історії літератури, а їхні твори — знищено або ж зберігалися в спецхранах під пильним оком КДБ. До сучасного читача вони повертаються через дослідження істориків і літературознавців, що отримали доступ до раніше закритих архівів радянських спецслужб. Серед дослідників життя і творчості українських футуристів і Тетяна Шептицька, заступник генерального директора з наукової роботи Національно-культурного заповідника «Биківнянські могили», один з ініціаторів літературно-мистецького онлайн-заходу «Ми перемогли всі стихії й дощі», присвяченого пам’яті репресованих письменників-футуристів, що знайшли останній прихисток у Биківні, на колишній спецділянці НКВС. Серед організаторів та учасників заходу також директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків, письменники Сергій Пантюк і Вано Крюгер, активістки Літературної майстерні «Божевільні риби».

Час проведення літературної онлайн-конференції вибрано не випадково — 20 квітня 1903 року народився Гео Шкурупій, поет і прозаїк, редактор, сценарист, твори якого друкувалися в часописах, газетах і альманахах «Вир революції», «Семафор у майбутнє», «Життя і революція», «Шляхи мистецтва», «Червоний шлях» та інших; 26 квітня 1937 року заарештовано лідера українського футуризму Михайля Семенка.

«Українські футуристи — знакова група митців», — наголошує Тетяна Шептицька. Дослідники зазначають, що хоча футуристи не мали такої видатної позиції в українській літературі, як неокласики чи символісти, проте вони збагатили поезію новим звучанням, темами, формами, експериментаторством.

Михайль Семенко, родом із села Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині, ще у 1914-му видав свої збірки «Дерзання» і «Кверофутуризм», а за роки революції ще вісім збірок, був засновником низки українських футуристичних угруповань та журналів, зокрема журналу «Нова генерація» (1928—1930). На його сторінках друкувався художник-авангардист, засновник супрематизму Казимир Малевич, пропагувалися модерні західноєвропейські напрями — сюрреалізм, дадаїзм, що суперечило радянській літературній концепції. Під тиском більшовицької ідеології й офіційної критики журнал змушений був стати трибуною «пролетарського мистецтва».

«Футуризм не був відверто антирадянським, ворожим до тієї дійсності, яку вони (митці. — Авт.) спостерігали, навпаки, його представники захоплювалися індустріалізацією, фабриками, заводами, промисловим зростанням. Ось вона, радянська республіка, вона ніби зростає! — каже Тетяна Шептицька. — І радянська влада хотіла використати українських митців для своєї легітимізації, щоб остаточно взяти контроль над Україною і переконати західний світ у тому, що Україна в безпеці і спокійно існує у форматі Радянського Союзу. У літературного критика Фелікса Якубовського, який так само був розстріляний у вересні 1937-го і так само спочиває в Биківні, є згадки про те, що футуризм був корисний, щоб «нищити класові впливи і розчищати новий шлях».

Український футуризм розвивався в європейському дусі, демонстрував чудові зразки оригінальних текстів і тому не мав майбутнього в радянській тоталітарній державі. І хоча футуристи мусили доводити вірність владі й почали писати на теми, які вимагала партія — про колективізацію, п’ятирічки, героїв соціалістичної праці, — їхню долю визначив колективний комісар у шкірянці.

За три дні до арешту, 23 квітня 1937 року, Михайль Семенко, який мешкав у Харкові, провів у Києві творчий вечір. Для його арешту підготували два ордери — харківський і київський. Поета затримали в Києві, у готелі «Континенталь», що на вулиці К. Маркса, тепер Архітектора Городецького. Михайля Семенка звинуватили в участі у діяльності Української фашистської націоналістичної терористичної організації, насправді міфічної, та у плануванні замаху на секретаря ЦК КП(б)У Косіора, який мав відбутися 1 травня під час святкових заходів.

«З футуристів зробили, хоч як це химерно звучить, терористів», — наголошує Тетяна Шептицька. Вона додає, що у справах репресованих не знайдено жодних доказів чи фактів на підтвердження звинувачення, і «це демонструє цинізм і беззаконня тоталітарного режиму».

«Футуристів об’єднує не лише стильовий напрям, а й спільна доля. Усі вони були заарештовані. Михайль Семенко у квітні 37-го, Микола Скуба у вересні, тоді ж і Іван Маловічко», — каже дослідниця. Їх розстріляно в київських катівнях НКВС, тіла привезено до Биківні і в братських могилах засипано вапном.

Світлана ЧОРНА

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Імена репресованих футуристів повертаються в культурний контекст

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Новинка

Всім доброго  вечора! Хочу повідомити,що у суботу стартує моя новинка “Друг мого брата”

(Обкладинка інтрига))

Анотація:

Раніше я його недолюблювала. Зараз також… Але провівши з ним незабутню ніч, я закохалася.

Цикл книг “Кохання до нестями”

Запрошую всіх читати початок першої книги “Ніколи тебе  не забуду”  з циклу “Кохання до нестями”.

Головні герої першої книги:

1. Констянтин ― хлопець, якому 21 рік. Більше, ніж навчання йому подобається ходити

Книжка «Вічний календар» Василя Махна вийшла польською

Роман «Вічний календар» (Kalendarz wieczności) Василя Махна переклали польською мовою. Про це йдеться на сторінці письменника у фейсбуці.
 
Книжка побачила світ у відомому видавництві P

До 150-річчя Стефаника: біля рідної хати письменника виконають виставу за його…

14 травня в Україні відзначатимуть 150-річчя з дня народження письменника Василя Стефаника. У цей день біля рідної хати письменника в Русові покажуть виставу «Вона-Земля» за його творами. Про це пише s

Book Space оголосив спецпрограми цьогорічного фестивалю

IV Міжнародний книжковий фестиваль Book Space оприлюднив перелік спецпрограм, які відбудуться цього року в межах фестивалю. Захід пройде 3-5 вересня у Дніпрі, на Фестивальному причалі.

Перейти до блогу

Нові автори

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Тетяна Зінченко

Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Гаврилюк Тамара

Мене звати Гаврилюк Тамара, мені 15 років. Це – моя перша лірична збірка “Паперова краса”. Вона була удостоєна І місцем в конкурсі-захисті НДР від Малої академії наук.

Перейти до "Нові автори"