Імена репресованих футуристів повертаються в культурний контекст

Імена репресованих футуристів повертаються в культурний контекст

20 квітня відбулася літературна онлайн-конференція «Ми перемогли всі стихії й дощі», присвячена пам’яті репресованих письменників-футуристів.

Про це повідомляє golos.com.ua.

Імена найвідоміших представників українського футуризму, поетів Михайля Семенка, Миколи Скуби, Олекси Влизька, Гео Шкурупія, знищених сталінським режимом, іще в 30-ті роки минулого століття штучно вилучено з історії літератури, а їхні твори — знищено або ж зберігалися в спецхранах під пильним оком КДБ. До сучасного читача вони повертаються через дослідження істориків і літературознавців, що отримали доступ до раніше закритих архівів радянських спецслужб. Серед дослідників життя і творчості українських футуристів і Тетяна Шептицька, заступник генерального директора з наукової роботи Національно-культурного заповідника «Биківнянські могили», один з ініціаторів літературно-мистецького онлайн-заходу «Ми перемогли всі стихії й дощі», присвяченого пам’яті репресованих письменників-футуристів, що знайшли останній прихисток у Биківні, на колишній спецділянці НКВС. Серед організаторів та учасників заходу також директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків, письменники Сергій Пантюк і Вано Крюгер, активістки Літературної майстерні «Божевільні риби».

Час проведення літературної онлайн-конференції вибрано не випадково — 20 квітня 1903 року народився Гео Шкурупій, поет і прозаїк, редактор, сценарист, твори якого друкувалися в часописах, газетах і альманахах «Вир революції», «Семафор у майбутнє», «Життя і революція», «Шляхи мистецтва», «Червоний шлях» та інших; 26 квітня 1937 року заарештовано лідера українського футуризму Михайля Семенка.

«Українські футуристи — знакова група митців», — наголошує Тетяна Шептицька. Дослідники зазначають, що хоча футуристи не мали такої видатної позиції в українській літературі, як неокласики чи символісти, проте вони збагатили поезію новим звучанням, темами, формами, експериментаторством.

Михайль Семенко, родом із села Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині, ще у 1914-му видав свої збірки «Дерзання» і «Кверофутуризм», а за роки революції ще вісім збірок, був засновником низки українських футуристичних угруповань та журналів, зокрема журналу «Нова генерація» (1928—1930). На його сторінках друкувався художник-авангардист, засновник супрематизму Казимир Малевич, пропагувалися модерні західноєвропейські напрями — сюрреалізм, дадаїзм, що суперечило радянській літературній концепції. Під тиском більшовицької ідеології й офіційної критики журнал змушений був стати трибуною «пролетарського мистецтва».

«Футуризм не був відверто антирадянським, ворожим до тієї дійсності, яку вони (митці. — Авт.) спостерігали, навпаки, його представники захоплювалися індустріалізацією, фабриками, заводами, промисловим зростанням. Ось вона, радянська республіка, вона ніби зростає! — каже Тетяна Шептицька. — І радянська влада хотіла використати українських митців для своєї легітимізації, щоб остаточно взяти контроль над Україною і переконати західний світ у тому, що Україна в безпеці і спокійно існує у форматі Радянського Союзу. У літературного критика Фелікса Якубовського, який так само був розстріляний у вересні 1937-го і так само спочиває в Биківні, є згадки про те, що футуризм був корисний, щоб «нищити класові впливи і розчищати новий шлях».

Український футуризм розвивався в європейському дусі, демонстрував чудові зразки оригінальних текстів і тому не мав майбутнього в радянській тоталітарній державі. І хоча футуристи мусили доводити вірність владі й почали писати на теми, які вимагала партія — про колективізацію, п’ятирічки, героїв соціалістичної праці, — їхню долю визначив колективний комісар у шкірянці.

За три дні до арешту, 23 квітня 1937 року, Михайль Семенко, який мешкав у Харкові, провів у Києві творчий вечір. Для його арешту підготували два ордери — харківський і київський. Поета затримали в Києві, у готелі «Континенталь», що на вулиці К. Маркса, тепер Архітектора Городецького. Михайля Семенка звинуватили в участі у діяльності Української фашистської націоналістичної терористичної організації, насправді міфічної, та у плануванні замаху на секретаря ЦК КП(б)У Косіора, який мав відбутися 1 травня під час святкових заходів.

«З футуристів зробили, хоч як це химерно звучить, терористів», — наголошує Тетяна Шептицька. Вона додає, що у справах репресованих не знайдено жодних доказів чи фактів на підтвердження звинувачення, і «це демонструє цинізм і беззаконня тоталітарного режиму».

«Футуристів об’єднує не лише стильовий напрям, а й спільна доля. Усі вони були заарештовані. Михайль Семенко у квітні 37-го, Микола Скуба у вересні, тоді ж і Іван Маловічко», — каже дослідниця. Їх розстріляно в київських катівнях НКВС, тіла привезено до Биківні і в братських могилах засипано вапном.

Світлана ЧОРНА

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Імена репресованих футуристів повертаються в культурний контекст

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Добрі поради від Всесвіту.

Добрий вечір, мої любі!

 Слава Україні дорогі читачі й колеги

Вітаю усіх, Сьогодні я виклала ще один розділ книги

Покликання або Добрі Поради від Всесвіту 

 і на який ви чекали. Трішки смакоти у блозі для тих

86% діячів культури очікують збільшення популярності української культури у світі

72% українських культурних діячів передбачають збільшення патріотичного ухилу в культурі всередині країни внаслідок повномасштабної російсько-української війни. Про це свідчать результа

«Гра на вибування»: презентація книги відомого письменника у Чернівцях зібрала повну…

У Чернівцях 12 травня відбулася презентація книги «Гра на вибування» відомого публіциста, перекладача, письменника та критика Олександра Бойченка.

Захід зібрав повну залу Літературного целанівського

Моє Ца прогресивні домогосподарки

Пишуть багато про цільову аудиторію. Мені хочеться бачити такою прогресивних домогосподарок. Не тих, що посудомийки, а ті що люблять свого чоловіка усією душею. Знають, як йому важко приходиться на роботі й у захисті батьківщини.

Остання знижка на передплату Грішна

Любі мої, історія Вара і Єви в книжці “Грішна” доходить до свого завершення. Через днів п’ять буде фінал, тому продаж на деякий час (редегування) зупиниться. 

Не пропустить можливість купити зараз по заниженній

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"