Єдиний, хто не втомлюється, – час: Ліні Костенко – 95
Хто з нас не мріяв, не зізнавався в коханні, не сумував і не підбадьорював інших, декламуючи Ліну Костенко? Хто не вчив напам’ять уривки із «Марусі Чурай», хто не переписував у щоденник «І все на світі треба пережити, і кожен фініш – це, по суті, старт…»? Цитати з текстів Ліни Василівни уже давно стали крилатими. Тож до 95-го дня народження письменниці, ми не змогли не зібрати їх для вас в окрему добірку.
***
Отак як є. А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –
Не будь рабом і смійся як Рабле!
***
Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі.
***

***
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
***
Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
***

***
Єдине, що від нас іще залежить, —
Принаймні вік прожити як належить.
***
Поезія це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
***

***
Як пощастило дівчині в сімнадцять,
в сімнадцять гарних, неповторних літ!
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Вона ридає, але все як слід.
***
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми – живі, нам треба поспішати.
***

***
І хто ми є? Усі усім мільйони. А хтось комусь однісінький один.
***
Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
Нагадаємо, що, за даними дослідження Ukrainian Reading and Publishing Data 2018, яке проводило Читомо, серед сучасних вітчизняних письменників українці найбільше знають Ліну Костенко.
Оригінал статті на Suspilne: Єдиний, хто не втомлюється, – час: Ліні Костенко – 95
Блог
Приєднуюсь до “Чорних первоцвітів”!❤✿Відчули перший подих «Чорних первоцвітів»? Неймовірно талановита Ольха Елдер створила щось особливе, і я щаслива нарешті стати частиною цієї темної збірки. Колеги вже розпалили вогонь своїми історіями, а я готова
Іронічне…Кожний день пишу я опус, ще й встигаю вести блог,
Геніально все у мене – арка, сетинг, діалог !!!
Жодних сумнівів немає… Критика? То заздрість хамів…
Я ж талант непересічний – хоч пишу ще з помилками.
Згенерую і картинку,
Любов на березі моряВітаю, вірш з моєї збірка поезій “Шалені почуття” автор Куранда Валерія
В цей прекрасний вечір
я до тебе прийшла.
На небі – рожевий захід сонця,
палає на все небо зоря.
Це небо – як любов моя :
палка,
А секретарка вміє працювати…Закінчую розмову з адвокатом і натискаю кнопку виклику секретарки.
Дівчина заходить до кабінету й кидає промовистий погляд на інсталяцію за моєю спиною.
— Жодного слова, Вероніко! — гаркаю, помітивши, куди спрямований
На порозі фіналу: Останній стрибок до зірокВітаю, друзі! ✨♥️✨
Історія книги «Спадкоємиця Зарійського трону» вже стрімко наближається до свого завершення.
Кажуть, що справжня історія починається там, де закінчується остання глава. І ми вже зовсім близько
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.