Я пишу про майбутнє, бо теперішнє мене лякає!

Мені було 12, коли я вперше усвідомив, що найцікавіші питання не мають простих відповідей. Що буде, якщо ми колонізуємо інші планети? Як зміниться людство, коли штучний інтелект стане розумнішим за нас? Чи зможемо ми залишитись людьми, коли технології дозволять нам стати чимось більшим?

Наукова фантастика дала мені простір, де можна досліджувати ці питання без обмежень сучасності. Де можна побудувати світ з нуля і подивитись, що станеться з людьми в нових умовах. Це лабораторія для ідей, яких ще не існує — але які можуть стати реальністю швидше, ніж ми думаємо.

Гортайте далі)

Я почав писати, бо хотів бачити ці світи не тільки в уяві. Хотів, щоб інші їх побачили теж. Щоб разом подумали: а що, якщо? А як би ми вчинили? А чи готові ми до такого майбутнього?

Тепер ваша черга!

Що вас привело до наукової фантастики? Яка книга змусила затамувати подих? Який момент, коли ви подумали: “Так, це те, що мене захоплює”?

Пишіть у коментарях. Розкажіть свою історію. Порекомендуйте книгу, яка вас зачепила. Поділіться, яке майбутнє ви мрієте читати.

Бо саме ці розмови — причина, чому я досі пишу. Чому жанр живе. Чому ми всі тут.