Я не пишу “стандартні історії”. Я створюю фентезі
Або коли вже накипіло! Дуже провокативний блог…
В своїх соціальних мережах я багато розповідаю про свою новинку. Але мені дуже хотілося б, щоб і інші роботи були помічені. До прикладу, ця:
Через те, що в тегах вказано, що є ЛГБТ-лінія, її постійно оминають стороною. І я вже починаю втомлюватися від боротьби із цим.
Я багато редагую, щоб надати історії цілісності і глибини і хочу бачити хоч якусь віддачу. Хоча б тому, що це була моя перша робота тут. Вона для мене особлива і моє серце розривається від того, що вона нікому не треба.
Ще коли я зареєструвалась тут, я подала тоді перший том на безстроковий марафон Тетяни Гищак. І що тоді було? Книга провисіла 2 місяці в списку вільних творів і ніхто її не хотів брати на рецензування. Бо там вампіри. Бо там геї. Бо це аморально. Бо автору треба лікуватися, якщо вона таке пише… Так, привіт всім, хто і досі бере участь в тому марафоні! Я всіх коментаторів пам’ятаю…
І пам’ятаю, як ночами думала, що з книгою не так. Почала її дописувати, змінювати, виправляти. В результаті вийшло 4 томи. Картинка стала більш чіткою. В історії зявились:
Та ті, хто читали перший том, не хотіли читати другий, бо там змінився ГГ і у руля стала Еліза. А ті, хто читали історію Елізи, не хотіли знати, з чого все почалося. Бували й такі, які прочитали тільки 4-й том, а потім розповідали, що нічого не зрозуміли. Отже, фігня якась. Мало хто прочитав від початку до кінця.
Довго я дивилась на цей цирк і от недавно вирішила об’єднати томи між собою. Чи стало краще? Ну, в перший день перезапуску зайшло багато людей… Це – факт. А зараз прочитання знову падають і в мене вже опускаються руки битися за Пангею. Тому, щоб блог не перетворився на підбірку нецензурної лексики, я краще покажу, над якою главою зараз сиджу.
Отже, Глава 28
— Думаєш, ти зупиниш мене цим?
Арнольд стиснув пістолет ще міцніше.
— Я вкрав його у пана Мігеля, — заявив він, намагаючись звучати впевнено. — У ньому кулі, які, я впевнений, можуть вбити навіть вас, пані. Інакше який сенс вампіру тримати зброю у місті вампірів?
— Гадаю, настав час це перевірити!
Еліза кинулась вперед, немов хижак на свою здобич. Вітер свистів у її вухах, а руде волосся розлетілося в різні боки. Арнольд відповів пострілом.
Сяючі кулі зі свистом пронизували повітря, розриваючи темряву. Удар за ударом, постріл за пострілом — їхній небезпечний танець почав набирати нових обертів.
Світло від пострілів ритмічно виривалося із ствола, кидаючи дивні, моторошні тіні навколо.
Еліза ухилялася, рухаючись із грацією, яка межувала з надлюдською. Постріли не торкалися її, але кожен звук, кожна вібрація змушували серце калатати. Арнольд мав витримку, яку вона не могла не поважати.
Їхній небезпечний танець перетворився на частину великої гри, де кожен рух — це вибір, а кожен вибір — наслідок. Але ця битва була лише однією з багатьох. Поки Еліза й Арнольд зіштовхувалися у темряві, інші сили вже прокидалися. Інші конфлікти набирали обертів, і їхній вплив невдовзі мав змінити все.
Бо двері древнього храму на горі Хімасі нарешті відчинилися. Карлос ступив уперед. Його кроки розбивали тишу, що панувала навколо.
— Леон! Ле-оо-он! — прокричав він, і його голос розколов нічну тишу, відлунюючи в кам’яних залах.
Минуло кілька хвилин, перш ніж із темряви з’явився ельф у чорній мантії. Його обличчя залишалося спокійним, навіть байдужим, а на губах грала тонка, майже глузлива посмішка.
— Ось і ти, — процидів Карлос крізь зуби. — Тобі нікуди тікати. Храм оточений моїми слугами, твої послідовники мертві. Здавайся, Леоне!
Кожне слово відлунювало, б’ючись об кам’яні стіни. Але Леон стояв у центрі своєї древньої обителі, незворушний, мов сама гора.
— Давно не бачились, Карлосе. Як твої справи? Я чув, ти одружився років двісті тому. Як поживає твоя дружина? — промовив він, нахиляючи голову з ледь помітною цікавістю.
Карлос завмер. Він не очікував подібної реакції. Слова Леона проникли глибоко, зачепивши щось болюче. Його пальці побіліли на рукоятці меча, а губи скривилися в моторошній гримасі.
— Моя… дружина? Хіба не ти викрав її?!
Після редагування вампірського циклу я візьму перерву на невизначений термін.
Сподіваюсь, до того часу встигну дописати історію орка.
Я втомилась від букнета. Я більше не хочу тут бути. Не зараз.
Оригінал статті на Букнет: Я не пишу “стандартні історії”. Я створюю фентезі
Блог
Зимова казка
Нарешті я закінчила свою готичну казку.
Ту, яку хочеться розповідати холодними зимовими вечорами, коли тиша стає глибшою, а тіні здаються ближчими. Казку, у якій темрява визирає з кожного кутка і ніби спостерігає за нами.
Зимова казкаНарешті я закінчила свою готичну казку.
Ту, яку хочеться розповідати холодними зимовими вечорами, коли тиша стає глибшою, а тіні здаються ближчими. Казку, у якій темрява визирає з кожного кутка і ніби спостерігає за нами.
А кому ж буває легко)
Іноді мене питають, чому між розділами або книгами бувають паузи. Чому я не пишу часто й багато.
Відповідь проста й складна водночас: для мене книга — це не просто текст. Це деталі. Логіка подій. Причини й наслідки.
Ректор чекає на вас. Негайно.
Всім привіт. До прем’єри моєї нової книги про футбол, логіку та справжню дружбу залишилося всього 10 днів.
Чи замислювалися ви, що буває, коли четверо студентів наважуються переписати правила гри, за якими університет
Ректор чекає на вас. Негайно.Всім привіт. До прем’єри моєї нової книги про футбол, логіку та справжню дружбу залишилося всього 10 днів.
Чи замислювалися ви, що буває, коли четверо студентів наважуються переписати правила гри, за якими університет
Перейти до блогуНові автори
Микола Істин
Микола Істин (1972 р.н.) – поет, прозаїк, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Автор численних поетичних публікацій в інтернет-виданнях, і в друкованій літературній періодиці. Презентував ряд самвидавчих збірок, зокрема: «Літературне відкриття» (книгарня «Є», м. Івано-Франківськ, 2013 р.), «Поезія некстмодернізму» (Форум видавців, Львів, 2014 р.). Електронні версії книг розміщені в бібліотеках «Java», «Libruk», «Чтиво», та інших. Оприлюднював свою […]
Обиденна Марія
Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]
Сергій Волошин Кількість робіт: 3 Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Лариса Вагилевич
Лариса Вагилевич, 35 років. Поетка, журналістка, організатор літературно-мистецьких заходів, керівник гуртка літературної майстерності та журналістики Надвірнянського РЦДТНПВМ, раніше – учасниця літературного об’єднання “Натхнення” (м. Івано-Франківськ). За фахом менеджер зі стратегічного розвитку регіону у сфері культури, автор книги відчуттів “Лакмус” (2009р.)
Валерія Расходова Кількість робіт: 6 Юта Радуга
Юта Радуга (Безхлібна Юлія Сергіївна) – (народилася 14 квітня 1989 року на мальовничій Волині) — прозаїк, письменниця, копірайтер, перекладач, самовидець, букініст, ментор, меценат на різних інтернет ресурсах та майданчиках. Має ІІ вищі освіти: Архітектурна- («Харківський Національний університет міського будівництва та господарства ім. архітектора Бекетова») м. Харків; Військова- («Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. «Героїв […]
Іванна Стеф’юк
Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]
Панас Христя Кількість робіт: 2 Єлизавета Самчук Кількість робіт: 8 Оксана Винник Кількість робіт: 5 Steev Kurts Кількість робіт: 2 Ірина Мостепан (Мельник)
Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]
Марина Жойа
Перекладачка, поетка, публіцистка. Пише вірші та казки кількома мовами. Співпрацює з великими українськими видавництвами як перекладачка. Фіналістка міжнародних літературних, перекладацьких конкурсів, як-от: лонг-ліст конкурсу НСПУ «Нова доба» (2020), лауреатка конкурсу перекладів чилійської поезії видавництва «Макондо» (2019) за переклади нобелівської лауреатки Ґабріели Містраль, Ніканора Парри та пісні Віолетти Парра; фіналістка Міжнародного конкурсу «Корнійчуковська премія» (2018) тощо. […]
Марґо Ґейко
Любов Володимирівна Лисенко – PhD, кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, перекладач і викладач німецької та англійської мов, лінгвокультуролог. Член Національної спілки письменників України, Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» та Міжнародного благодійного культурно-наукового родинного фонду ім. Миколи Лисенка. Автор численних наукових праць і навчальних програм. Переможець і член журі багатьох […]
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.