Ярослав Гашек, який написав «Пригоди бравого солдата Швейка» — непередбачуваний дивак…

2025-05-02 00:00:00 Григорій

Ярослав Гашек — один зі знакових чеських письменників, найбільш відомий за текстом «Пригоди бравого солдата Швейка», перекладеним понад 60 мовами.

Його шанують і читають, зокрема й в Україні: у Львові, в Києві, та інших містах і селах є топоніми на честь письменника.

Українською мовою є багато перевидань «Пригод бравого солдата Швейка», а також збірки оповідань і фейлетонів «Ідилія в пеклі».

До 142-ї річниці з дня народження Ярослава Гашека Суспільне Культура розповідає про творчість письменника, службу в трьох арміях, які воювали між собою, сприйняття його спадщини та чи підпадає комісар Червоної армії під декомунізацію.

Рання творчість Ярослава Гашека

У Празі Гашек був відомим представником богеми, жив від гонорару до гонорару. Він захоплювався російською літературою, зокрема Максимом Горьким, вважав його ідеї гідними наслідування. Вірив у панславізм, який об’єднає всі слов’янські народи в одну державу. Варто згадати, що на початку XX століття комунізм набув популярності, зокрема серед інтелігенції та робітничого класу в Європі. Це було пов’язано із соціально-економічними проблемами, які виникли через нерівність, викликану індустріалізацією, капіталізмом або монархізмом.

Чеський письменник Ярослав Гашек. Getty Images/ullstein bild/ullstein bild

В 1901 році «Національна газета» опублікувала історію Гашека «Роми на їхньому святі». В тому ж році вийшли його тексти «Країна Ідилія» та «Він прийшов вчасно». Гашек писав ці твори після пішої мандрівки в Угорщину разом зі своїм молодшим братом Богуславом. Хлопцям тоді було 17 і 14 років. Оповідання «Країна Ідилія» описувало горе чеської селянки, чия мама і наречений раптово померли, а всю спадщину передали брату, а не їй.

Уже 1903 року Ярослав Гашек видав першу збірку поезії «Травневі вигуки», яку написав разом із другом і літератором-початківцем Ладіславом Гаєком. Того року він працював у банку «Славія» і навіть пообіцяв видавцю, що зробить там рекламу. Однак на час виходу збірки вже звільнився з банку.

У 1904 році Гашек долучився до чеських анархістів, а в 1907 році став редактором анархістського журналу «Комуна». До 1915 року він також писав фейлетони, які публікувалися в періодичних виданнях, загалом під 80 псевдонімами.

Як анархіст Гашек робив бомбу на маминій кухні

У книзі The Bad Bohemian: The Extraordinary Life of Jaroslav Hašek, author of The Good Soldier Švejk («Поганий Богеміанець: непересічне життя Ярослава Гашека, автора «Пригод бравого солдата Швейка»») британського письменника і дипломата Сесіла Парротта згадується один епізод, який ілюструє, або ж скоріше містифікує характер Гашека.

Ладіслав Гаєк згадував, як навідав Гашека у квартирі його мами. Гашек був зайнятим: сильно перемішував хімічні сполуки. Спитавши, що він робить, Гаєк отримав відповідь від Гашека: «Я роблю бомбу». Після цього на кухні пролунав вибух, вибило декілька шиб, мама Ярослава кинулась на кухню, а він поцілував її і просив не гніватися :

«Я змішав це надто добре», — додав з усмішкою Ярослав Гашек.

Ярослав Гашек і Україна в Першій світовій війні

В 1915 році Ярослава Гашека мобілізували до 91-го Будейовицького піхотного полку, з яким він пройшов Галицьку літню кампанію 1915 року, взяв участь у боях під Поторицею Шептицького району. Отримав медаль «За хоробрість» другого ступеня — за сумлінну передачу наказів від командування солдатам і доповіді про ситуацію на полі бою, підняття морального духу побратимів.

Вже 24 вересня 1915 року Ярослав Гашек у званні гефрайтера добровільно здається у російський полон під селищем Хорупань на Рівненщині. Пізніше його інтернують до табору військовополонених у Києві, пізніше — за Самару в табір Тоцьке на території Росії. Там долучається до складу Чехословацького стрілецького полку в складі російської армії, з нею вирушає до Києва. Вже на Рівненщині до 1917 року агітує військовополонених долучатися до свого підрозділу.

Створення «Пригод бравого солдата Швейка»

Повість із назвою «Бравий солдат Швейк у полоні», яка стала першотвором до епопеї, Гашек написав, перебуваючи на російській гауптвахті 11 днів у 1917 році через бійку з російським офіцером. Гашек шкодував, що не був в ув’язненні довший час. Пізніше він дописав повість у київському готелі «Прага», а видав у київському Слов’янському видавництві того ж року.

У романі «Пригоди бравого солдата Швейка» Гашек розповідає, зокрема, про події, які відбувалися на території України. Саме тому до міжнародного маршруту «Шляхами бравого солдата Швейка», який проходить землями Словаччини, Чехії, Польщі, Австрії, Угорщини, додана й Україна. Історія солдата Швейка завершується у Великому Колодні Львівської області, а також він побував у Львові, Скелівці, Хирові й Добромилі.

Розворот із журналу Picture Post про театральну виставу «Бравий солдат Швейк», грають біженці з Відня у театрі у Лондоні. Опубліковано 27 квітня 1940 року. Getty Images/Picture Post/Hulton Archive

Чотири частини «Пригод бравого солдата Швейка» Гашек написав після повернення в Чехословаччину 1920 року. Автор помер від сухот 23 січня 1923 року, так і не дописавши ще дві частини.

Чи підпадає Ярослав Гашек під декомунізацію

Український інститут національної пам’яті (УІНП) у коментарі для Суспільне Культура зазначив, що топоніми на честь Ярослава Гашека не є елементами символіки комуністичного тоталітарного режиму. Це пояснюють тим, що Гашек не пов’язаний з встановленням радянської влади в Україні чи переслідуванням учасників боротьби за незалежність України, а також не обіймав керівні посади у СРСР.

Водночас Гашек був частиною комуністичної системи. В січні 1918 року він став свідком повстання більшовиків на київському заводі «Арсенал», а вже в березні 1918 року прямував у поїзді на Москву, пізніше ставши комісаром Червоної Армії. Відповідав за комуністичну агітацію, завідував друкарнею в Уфі, писав там статті та фейлетони.

За даними книги Зденека Штанси «Сражающийся Ярослав Гашек» («Ярослав Гашек, який бореться»), виданої в Уфі в 1962 році, Гашек очолював іноземний відділ РКП(Б), що спонукав іноземних військовополонених вступити в Червону Армію і боротися з білогвардійцями.

Сценографія для вистави «Бравий солдат Швейк», художній дизайн Георга Гроса, 1928 рік. Виставу поставив Ервін Піскатор за мотивами роману Ярослава Гашека. Getty Images/ullstein bild/ullstein bild

Як у Чехії ставляться до Ярослава Гашека

У коментарі для Суспільне Культура перекладачка з чеської, літературознавиця, учасниця капітули премії Drahoman Prize 2024 Ірина Забіяка, яка переклала книги Їржі Гаїчека, Богуміла Грабала та інших чеських письменників українською, стверджує, що зараз чехи менше читають популярних авторів, таких як Ярослав Гашек і Мілан Кундера.

«Звісно, про нього знають, використовують у комерційно-туристичних цілях, але навряд чи багато людей визнають його своїм улюбленим чеським автором», — каже Ірина Забіяка.

За її словами, сучасні дослідники творчості та життя Ярослава Гашека не вважають його«палким більшовиком, радше соціальним анархістом».

Переконання письменника не збігалися з цінностями будь-якої влади. Проте він підтримував створення чехословацьких легіонів з-поміж полонених, зустрічався з Томашем Масариком, хоч відмовився з ними евакуюватися через Далекий Схід у США.

«Захоплено поїхав будувати краще майбутнє у російську глибинку, але потім швидко повернувся звідти до Чехії. Що саме відбувалося під час його життя у Сибіру — тут думки істориків літератури різняться, але вони відзначають його бажання повернутися на батьківщину і «відрізати» більшовицьке минуле. Тому і Швейк, якого він писав в останні роки свого життя, має мало спільного з ідеями комунізму, і популярність цієї книги не пов’язана саме з комуністичними (не)переконаннями автора», — розмірковує Ірина Забіяка.

Водночас для чехів Гашек уособлює вільнолюбство, любов до пива й саркастичні бесіди. Радше «невпорядкований і непередбачуваний дивак, ніж комуніст», як каже Забіяка.

Проте вже після Другої світової війни та встановлення комуністичного режиму в Чехословаччині образ Ярослава Гашека почали використовувати в ідеологічних цілях — так робили й з Іваном Франком, який став «вічним революціонером».

За час служби в Російській чи Червоній Армії Гашек не збагатився. «Є інформація, що він отримав від комуністів якусь частку, що негайно була з’їдена інфляцією», — каже Забіяка. Уже після переїзду до Чехії, Гашек працював екскурсоводом замку в містечка Ліпніце.

Ба більше, образ «відданого комуніста» сконструювали, «хоча реальність все ж складніша».

Олег Челяк

suspilne.media