Меню

Як написати цікаву історію в жанрі містики

Букнет Як написати цікаву історію в жанрі містики

Як написати цікаву історію в жанрі містики

Останнім часом довелося перечитати чимало творів, поданих на конкурс “Містичні прикраси”, і виникло бажання детальніше поговорити про такий цікавий жанр, як містика та про те, як написати дійсно цікаву історію, що здатна буде тримати читачів у напрузі та добряче полоскотати їм нерви))

Містика лоскоче нерви і зачаровує, чим привертає увагу читачів. І водночас створює проблеми письменникам, адже нагнати страх і налякати за допомогою слів не так просто, як, до прикладу, за допомогою кіно.

Давайте спершу розглянемо жанрові риси містики.

Їх не так багато. Спробуймо перерахувати основні:

В основі ідеї і сюжету – тема смерті (потойбічного).

Герої і персонажі є або володарями надприродних (екстрасенсорних) здібностей, або представниками потойбічного світу (примари, демони).

Двосвітовість – поєднання реальності і ірреальності, причому реальність переважає, а ірреальний світ додає нелогічної гостроти звичним явищам.

Частенько таємничі події і прояви потойбічного світу розраховані виключно на віру читача в надприродне і ніяк не пояснюються.

Атмосфера історії і деталі антуражу замішані на страхові, який випливає  з реальних і логічних речей – скрипу мостин або виття вітру за вікном.

Головна дійова особа в містиці – це страх. І не лише страх героя, але і страх читача, а також ваш власний. Щоб достовірно написати сцену, що лякає, треба розуміти, як страх діє на людину. І треба самому боятися того, про що пишеш. Тому одними описами монстрів, примар або нічних кладовищ не обійтися.

Без передчуття жахливого, без відчуття невідомої і жахливої небезпеки, від якої не сховатися і не захиститися звичайними способами (наприклад, ножем або пістолетом), містичне явище буде просто антуражним елементом – дивним, але зовсім не страшним.

Як будується сюжет містичної історії?

У загальних рисах зав’язка чи не кожної містичної історії складається з наступних кроків (звичайно,це лише приклад)):

героєві привиділося щось дивне (а напередодні ще сни незрозумілі снилися, і кіт уперто на шипить на когось в кутку);
герой починає придумувати пояснення від логічного до потойбічного, одне страшніше за інше, і сам нагнітає обстановку;
кіт уперто продовжує шипіти вже декілька днів, і дивне увижається, незважаючи на втечу в церкву і святу воду в кожному кутку;
від страху герой стає злегка неадекватним, здригається від кожного шороху, погано спить і сам шукає “потойбічне” у власному житлі;
прихід панотця заспокоює і кота, і героя, і кілька днів нічого не відбувається;
і раптом, одного разу місячної ночі, коли герой мирно спить…

І ось тут-то починається найцікавіше!

Загальний настрій і зростання напруги в оповіданні

Тяжка  атмосфера передчуття, трохи похмурий антураж, гнітюче відчуття неясної небезпеки – це обов’язкові елементи містики, і неважливо, що ви пишете – оповідання, повість або роман. У містиці лякають не примари або кладовища, а сам страх –  примар або кладовищ.

А оскільки найголовніший страх – це страх невідомості, то в містиці обов’язкові:

1) непередбачуваність у кожній сцені (страшна подія повинна траплятися не тоді, коли її всі чекають, а тоді, коли читачі разом з героєм і котом втратять пильність);

2) нерозуміння – звідки це явище, як з ним боротися, де шукати допомоги;

3) таємниці і загадки, що не підлягають логічному поясненню, але вписані в контекст реальності;

4) несподівані повороти сюжету і нестандартні розв’язки;

5) логіка – незважаючи на містичність – подій і образів героїв, оскільки історія розгортається у реальному світі, у звичній дійсності.

У містиці, звичайно, повинно бути багато непояснюваного і лякаюче дивного, але всі диваі потрібно логічно вписувати в сюжет, тому і страхи повинні мати логічну основу.

Якщо герой, наприклад, усе життя боїться примар, потрібна невелика передісторія – чому вони лякають його до холодного поту і в дорослому віці.

Таким чином, якщо ви не боїтеся братися за такий складний жанр. то бійтеся! Бійтеся в кожній сцені – за героя і його розум, за життя персонажів. І, зрозуміло, бійтеся того, про що пишете, адже найдостовірніший страх – той, який вам знайомий не з чуток, який пережитий і відчутий. І якщо вам не страшно боятися і не лякає те, що живе всередині вас. 

А ви читаєте містичні твори? Чи, може, пишете у цьому жанрі? Діліться враженнями, чи вдавалося налякати самих себе, створюючи страшну історію?

У мене було таке з романом “Пройти під веселкою”, чомусь я цю книгу писала  ночами, і часто, засиджуючись допізна, ясно уявляла, що хтось, крім мене, знаходиться в кімнаті, зазирає через плече… Бр-р-р…

А зараз працюю над  іще однією історією містичного спрямування “Завтра буде вчора”— то так налякала себе, що почала нервуватися, коли хтось телефонує з незнайомого номера. Сподіваюся, після завершення книги ця міні-фобія минеться))

 

Оригінал статті на booknet.com: Як написати цікаву історію в жанрі містики

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення