Меню

Якщо можеш не писати – не пиши! (прод. Ч. ІІІ)

Букнет Якщо можеш не писати – не пиши! (прод. Ч. ІІІ)

Якщо можеш не писати – не пиши! (прод. Ч. ІІІ)

Не знаю, сьогодні настрій так собі. І чому в житті стільки всього тебе засмучує, коли ти намагаєшся робити щось хороше…

Про сьогоднішню назву: таку пораду дав мені директор літературного агенства, про яке я згадувала раніше. Порада, що треба, чи не так? Знаєте, тоді вона  мене обурила, а тепер я його розумію, хоча на відміну від пана У., його бос ( пан П.), приніс мені одні розчарування… та до того ще доберемося, а тоді я йому сказала, що не можу не писати, як не можу не дихати (ох вже ця поетичність ( дружно закотили очі)).

Щоб ви розуміли, твір, який вони так нещадно розкритикували, був не такий вже й сирий, як могло здатися з їх слів. Перед тим, як надіслати в агенство, я готувала його до друку, тому, звісно віддала в руки коректора і видавця: так що він так критично оцінив не тільки мене, але й їх!!!

На хвилиночку, я людина відповідальна і зваживши на такі зауваження, та список авторів, що з ними працюють і сьогодні, я подумала: “Мати його за ногу – ОТО ПРОФЕСІОНАЛИ!!! ” (Хочеться взяти в лапки слово “професіонали”, та я втримаюся). Отже, полистувалися, я адекватно сприймала критику, чемно відповідала, що хочу стати кращою, на що У. мені сказав : “Тетянко, то тільки Йен Мак`юєн, може сидіти в диких горах своєї Шотландіі, без телефону та інтернету і видавці мало того, що попруться за рукописом у глушину, але й опубліують все без жодних зауважень, виплативши гонорар авансом. А українськім авторам таке й не снилося”…

Для справки, Йен то автор багатьох бестселеррів, найвідомішою з робіт якого є роман “ИСКУПЛЕНИЕ” ( не знаю, як наші переклали, вибачайте). Екранізація з Кірою Найтлі і Джеймсом Макевоєм та режисером  Джо Райтом! Зірки зійшлися – фільм шедевр…

А книга, ну… я поважаю Йена, але часом в його творах здається, що він в кожен абзац намагається втиснути стільки філосовського змісту, що поки героїня дійде від ліжка, до дверей, вона встигне обміркувати будову світу, сенс буття і т. д.

Часом бувало нуудно)) Але… такий матеріал дає де розігнатися, адже прибравши зайву філософію, сценарист зробив шедевр. От з “Війною і миром” так не виходить, бо всі єкранізації, на мою думку, в тому і програють, що не можуть перенести на екран весь геній Л. Толстого, залишаючи лише любовні лініі, що в його творах були часто другорядними за значенням і скоріше мали на меті показати філософію на прикладі людської долі)) ( ото мене понесло)).

Та повернемося до мене… Моя цуценяча смиренність зламала пана. У. і порадившись з паном П., вони сказали, що візьмуться за мене…

Боже, як я раділа… дурне, мале))

Звісно, все це мало бути не безкоштовно. Я дівчинка доросла – знала, за все треба платити. Та якщо вже витрачати на себе кошти, то треба робити з розумом. Міркувала так: з їх досвідом все має окупитися і ми домовилися 50% на 50%. Но той час я мала з своєї кишені викласти 1000 $, вони аналогічно. За це я повністю передала їм права на два свої перші романи.( Вони в мене так і досі між двох світів. Як сказав пан У. видавець і автор – як чоловік і дружина. Контракт – то шлюб. І він триває, поки є довіра. Так от, щоб ви розуміли довіри вже немає, а наші діти (мої романи) застряли у процессі розлучення батьків)…

Сразу все пішло непогано, я відчувала, що у руках профі. Одразу скажу, мої романи вони вилизали, тут нічого не скажеш. Я отримала гарний досвід і була вже у передчутті чогось грандіозного…

І воно настало! Мені зателефонував пан П. і спитав: “А скільки таких романів в рік ви зможете ще написати? Одне велике видавництво, хоче під вас запустити серію. Що скажете, пані Тетяно?”…

Що я скажу?! Та я була прямо на сьомому небі. Як у фільмах: закрила руками трубку і почала від радості стрибати на місці))

Заспокоївшись, виважено сказала: ” Два, може три, якщо матиму змогу лише цим і займатися”  – тоді в мене в загашнику вже були початі роботи, про які він ще навіть не чув…

Ось так, мрія була у мене в руках. Я вже уявляла себе якоюсь Данієлою Стіл. Це ж вже не хоббі – робота, за реальні гроші, видавництво, презентаціі, спілкування з читачами…

Круть…

А потім..

А потім розкажу у наступному блозі))  

Оригінал статті на litnet.com: Якщо можеш не писати – не пиши! (прод. Ч. ІІІ)

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення