Школа молодого автора: спілкування з читачами

2021-01-17 08:58:59 Мар'яна Доля

Школа молодого автора: спілкування з читачами

Привіт!

Особливо, якщо автор не дуже досвідчений. Він може бути настільки радим, що його читають і коментують, що коли читач запропонує змінити нещасливий фінал на хепі-енд ( наприклад) або написати продовження (хоча автор цього й не планував), то він одразу погоджується. Чи варто це робити – вирішувати тільки вам. Однак моя особиста думка – сліпо слухатися думки читачів не варто. Адже один може бажати одного розвитку подій, другий – зовсім протилежного. Усім все одно не вгодиш, а поміж тим можна забути про свій, авторський оригінальний задум.

Також часто читаю у блогах нарікання на те, що читачі не хочуть коментувати ( ставити зірочки, додавати книги в бібліотеку тощо). Друзі, вимогами це робити ми їх не змусимо! По-перше, якщо читає книгу незареєстрований читач, він просто не зможе цього зробити ( а таких немало). По друге, часто автор помиляється у кількості своїх читачів, вважаючи, що раз у книги, наприклад, 100 прочитань, то це значить, що її прочитало стільки ж людей, і засмучується, що зірочок ( наприклад) всього 5. Але якщо у творі 20 розділів, то поділіть 100 прочитань на це число ( бо одне прочитання – це саме прочитання одного розділу, а не цілої книги!) – і вийде, що кожен, хто прочитав, поставив вам зірочку. Тепер ви розумієте, що у вас чудові результати і радісно працюєте далі, щоб читачів було ще більше))

Щодо того, що не всі коментують книгу – зважте на психологію людей. Є екстраверти, які люблять спілкуватися і будуть писати довгі відгуки на кожен розділ, а є такі, хто прочитає книгу повністю і тільки тоді напише коротко: “Дякую, мені сподобалося”. Але це не означає, що цей читач гірший, просто у нього інший тип спілкування. А комусь, можливо, й сподобалася книга, але він соромиться прокоментувати –  нічого страшного в цьому немає. Він може поставити зірочку, чи дати нагороду, або ж зробити репост. Не варто писати довгі “страждання” на цю тему. Не сваріть тих, хто щось не робить, краще не втомлюйтеся хвалити тих, хто це робить – і таких людей ставатиме більше!

Зазвичай ми спілкуємося з читачами: а) у коментарях; б) у зверненнях в тексті самого твору; в) в блогах; г) в соцмережах.

Про звернення до читачів після розділів книги я вже писала ТУТ

Повторю лише, що сама такі звернення практикую. і переконалася, що читачі їх читають та реагують нак них.

От з дописами у блогах дещо інша справа. Знову ж таки, з власного досвіду можу сказати, що блоги більше читають самі автори. Так, читачі теж заглядають ( в основному на якісь розіграші та акції). Але рекламні пости у блогах зазвичай мають мало коментарів чи й взагалі нуль ( особливо якщо вони складаються лише з одного речення “У моїй книзі вийшов новий розділ”). Друзі. не треба такого писати. Це просто спам, який не принесе вам жодної віддачі.

Не будьте ледачими –  якщо вирішили прорекламувати свою книгу в блозі – не обмежуйтеся тільки обкладинкою і анотацією, напишіть щось цікаве, на крайній випадок, хоча б цитату, з якої можна отримати уявлення про саму книгу. Я пробувала по-різному – і рекламувати нові розділи, і повідомляти в блозі  лише про початок та закінчення книги. Особливої різниці в кількості прочитань не було.

Але це не стосується соцмереж – от тут варто повідомляти про вихід нових розділів ( звичайно, якщо є час і натхнення). У мене щоразу після таких публікацій прочитання різко зростають, приходять нові читачі. Але знову ж таки, допис має бути цікавим – найкраще зробити оригінальний банер чи ілюстрацію, дати цікаву цитату або своїми словами розповісти про зміст твору, можна запропонувати відгуки читачів. І не забудьте про посилання на книгу! Бо інакше ваша реклама не матиме сенсу – адже читач не знатиме, де шукати твір. Також обов’язково повертайтеся до своїх публікацій і відповідайте на коментарі, або просто “лайкайте” коментарі, якщо вони не потребують особливої відповіді. Це саме той випадок, коли, перефразуючи рекламу одного “креативного” автора, “вам не важко, а читачам приємно”.

У соцмережах також можна проводити різноманітні опитування ( до речі, їх читачі полюбляють), конкурси, флешмоби тощо.

Про коментарі після вашої книги на сайті – на них потрібно відповідати обов’язково! Не нехтуйте цим. Правилом доброго тону вважається також відповідь на кожен коментар до допису вашого блогу. Іноді я стикаюся з тим, що автори відключають коментарі до свого твору, мовляв, для того, щоб читачі не відволікали їх від написання, або ж не критикували. Але при цьому втрачається той самий “фідбек”, зворотній зв’язок, який є таким цінним для кожного письменника. На мою думку. цього робити не варто, бо тоді ви пишете ніби сам для себе, у своїй “башті зі слонової кістки”. Ви можете слушно зауважити – а що робити з хейтерами, які приходять,щоб спеціально написати щось неприємне ( а є й такі люди, на жаль). Для того, щоб подібного уникнути, на сайті є корисна функція – ви можете заборонити коментувати ваші твори і блоги конкретній людині, але всі інші робитимуть це без проблем.

Я буду виглядати як Капітан Очевидність, але все ж нагадаю – відповідати на коментарі ( навіть неприємні) слід ввічливо, не починаючи сварок. Якщо коментар не подобається – його можна просто видалити ( хоча тут теж є нюанс – залишається інформація на сторінці, що коментар від такої-то людини видалено, і якщо видалень багато – це теж гратиме не на вашу користь). Тому краще просто аргументувати власну думку, а якщо коментар вас ображає чи порушує правила сайту – ви можете поскаржитись модераторам, або ж заблокувати цього дописувача.

Що робити, коли читач у коментарях до твору постійно вказує на ваші помилки? По-перше, подякувати за допомогу. Адже багато авторів спеціально шукають бета-рідерів, редакторів, ще й платять їм гроші, а тут вам безкоштовно надають таку підтримку)) Проте, щоб не відлякувати інших читачів “граматичними” діалогами, можна запропонувати надсилати знайдені помилки у месенджер чи приват у Інстаграмі, чи на електронну пошту ( як буде зручно вам та читачеві). Ну і, звичайно ж, більш ретельно редагувати ваші твори перед публікацією ( як це робити, ми поговоримо в одному з наступних випусків “Школи”).

І ще трішки про блоги . Правила їх публікації ми можемо знайти ТУТ

Ось тут можна знайти мій допис , у якому ми колись дискутували на тему, про що краще писати, а про що не писати в блогах. Звичайно, це лише суб’єктивні думки, кожен автор може вважати інакше, і я не маю нічого проти))

Згідно з правилами сайту, ось про що заборонено писати в блогах:

У блогах заборонено:

обговорювати інші електронні видавництва та ресурси;
анонсувати події, конкурси або власні публікації на інших онлайн-майданчиках;
пряме обговорення авторами творчості інших авторів;
обговорення політики та роботи функціонала порталу (для цього існує форма зворотнього зв’язку, прохання писати через неї), дій модерації та адміністрації порталу.
 
А як ви спілкуєтеся з читачами? Чи любите це робити? Можливо, маєте якісь власні секрети?  Буде цікаво дізнатися))

Оригінал статті на Букнет: Школа молодого автора: спілкування з читачами