Меню

Шабаш на Лисій горі – День 21

Букнет Шабаш на Лисій горі – День 21

Шабаш на Лисій горі – День 21

Залишаючи Лису гору, любі гості, не забудьте ваші речі. Хто загубив мішок з кістками завчасно померлого родича-відьмака, зверніться до упорядника вечірки.

У кімнаті запанувала тиша. Богдана прикрила очі й раптом їй почулося, ніби на сходах рипнули дошки. Вона прислухалася. За вікном хмари закрили сонце і серед дня наступили сутінки.

Звук повторився… Дана напружилася. Їй раптово зробилося холодно… Долоні змокли… Вона не розуміла, що її лякає. Ховатися Богдана не звикла, тож підвелася, підійшла до дверей… вийшла в коридор. Звук лунав зверху.

Серце зрадницьки калатало. Богдана зібрала всю свою сміливість й пішла на другий поверх. Чорнова штукатурка стіни над сходами, вся покреслена тінями, створювала химерні візерунки. Їй на секунду здалося, що стіна розмальована, неначе фреска в церкві, куди матір водила її маленькою.

Вона бачила широке поле. Натовп людей. З одного боку пихаті, в дорогих жупанах, з родинними гербами на прапорах, поляки. Головний серед них стоїть по центру і вказує на полонених. Це козаки. На бритих головах оселедці. Босі, руки скручені товстими мотузками, простоволосі, але горді. Дивляться поверх голів ворогів. Одного, високого та дужого, тягнуть до страти, випинаються м’язи на жилавій шиї нещасного, що намагається чинити супротив… Крізь натовп намагається пробитися дівчина. На її вустах застиг крик відчаю.

Поодаль одинока постать у чорномуодязі. Незворушна та німа. А над всіма голубе небо та чорні круки…

Дівчина моргнула, струсила головою і картина зникла. Піднялася та вийшла на терасу. Відразу відчула свіжий вітер. До неї спиною, звісивши ноги над прірвою, сидів хлопець.

Твір також можна знайти на Інстаграм каналі @u.krisli (тисніть, щоб перейти за посиланням), у групі Book Майстерня на Фейсбуці, а також у групі Кубло химер і на Телеграм каналі Book Майстерня.

Оригінал статті на booknet.com: Шабаш на Лисій горі – День 21

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення