Чи можна писати без емоцій?

Чи можна писати без емоцій?

Чи можна писати без емоцій?

Найщиріші вітання

В черговий раз згорнувши книжку, щоб подумати, моя свідомість згенерувала питання, відповідь на яке я власне намагаюся з’ясувати тут: чи можна писати твір, перебуваючи у апатичному настрої? Щоб запобігти нерозумінню, одразу проясню деякі моменти і висвітлю свою позицію: по-перше, мова про великий або ж середній твір із наявними мислячими персонажами; по-друге, характери персонажів не враховуються (мова не про те, щоб ужитись в роль похмурого героя); по-третє, на мою суб’єктивну думку, якщо автор живе думками персонажів – робота не матиме глибокого сенсу.

Трішки розкрию останній пункт. У книзі, зазвичай, подається якась проблематика, якесь завдання, яке мають вирішити герої впродовж твору, будь воно безпосередньо матеріальним чи переважно духовним, і, коли автор дивиться на все з точки зору творця, він усвідомлює всю суть проблемного моменту, заздалегідь розуміє потребу і шлях його вирішення. Це дає йому змогу робити невеликі підказки персонажам, у кому напрямку слід рухатися, коли краще зупинитися, коли краще продовжити йти. Натомість, у хорошій книзі, герої не є маріонетками, творець дає їм можливість вибору, дозволяє помилятися, не завжди фінал у рожевих тонах. Автор – ніби спостерігач. Що ж стосовно книг, у яких автор думає мозком героя – вони не завжди захоплюючі. Фінал у них виходить таким, яким би хотів його бачити персонаж. Все виглядає нещирим і фальшивим, скидаючись на дитячу казку за стереотипним сценарієм. Передбачуваний фінал – хрест на творові. Однак, говорячи про писання за першим зразком, варто зазначити, що воно не означає, авторської відстороненості від твору, а отже – вжитись у конкретну роль для того, щоб яскравіше передати характер того чи іншого персонажа не тільки допустимо, а й цілком правильно.

Така моя позиція. Натомість, якщо писати в стилі відмежованого творця, чи не буде робота занадто холодною? Чи буде достатньо цікавою? Чи викличе належне захоплення? Де та межа, те лезо, по якому треба зосереджено йти, без права оступитись?

Роздуми затягнулись. Під кінець допис почав нагадувати: «Почали за здоров’я, кінчили за упокій». Сподіваюся, моє внутрішнє протистояння вдалося виразити правильними словами

P. S. Вважаю за необхідне зауважити, що під час написання виникло ще як мінімум два проблемних для автора питання. Акцентуюсь на них у наступних дописах))

З повагою, Historyk

Оригінал статті на Букнет: Чи можна писати без емоцій?

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Добрі поради від Всесвіту.

Добрий вечір, мої любі!

 Слава Україні дорогі читачі й колеги

Вітаю усіх, Сьогодні я виклала ще один розділ книги

Покликання або Добрі Поради від Всесвіту 

 і на який ви чекали. Трішки смакоти у блозі для тих

86% діячів культури очікують збільшення популярності української культури у світі

72% українських культурних діячів передбачають збільшення патріотичного ухилу в культурі всередині країни внаслідок повномасштабної російсько-української війни. Про це свідчать результа

«Гра на вибування»: презентація книги відомого письменника у Чернівцях зібрала повну…

У Чернівцях 12 травня відбулася презентація книги «Гра на вибування» відомого публіциста, перекладача, письменника та критика Олександра Бойченка.

Захід зібрав повну залу Літературного целанівського

Моє Ца прогресивні домогосподарки

Пишуть багато про цільову аудиторію. Мені хочеться бачити такою прогресивних домогосподарок. Не тих, що посудомийки, а ті що люблять свого чоловіка усією душею. Знають, як йому важко приходиться на роботі й у захисті батьківщини.

Остання знижка на передплату Грішна

Любі мої, історія Вара і Єви в книжці “Грішна” доходить до свого завершення. Через днів п’ять буде фінал, тому продаж на деякий час (редегування) зупиниться. 

Не пропустить можливість купити зараз по заниженній

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"