ЦІкавий Марафон ✨️✨️✨️
Беру участь у “Марафон персонажів” від авторки DECLIN.
Згідно правил:
ОСЬ МІЙ МІНІ-ТВІР У РАМКАХ МАРАФОНУ
Представляю вам дійових осіб:
Гучний голос диктора, фанфари, прожектори шкварять, натовп шаленіє
У лівому куті рингу!
Вона — невгамовна, гостра на язик і небезпечна, мов каструля з окропом!
Гроза лінощів, повелителька пиріжків, жінка, для якої слово “дієта” — лише виклик!
БАААБА ГАНЯ з «Наслідків дієти»!
А в правому куті рингу!
Він — грізний охоронець караванів, знавець кучерявого методу для волосся,
любитель шерстяних светрів, для якого сон із сіточкою на голові — це не розкіш, а норма!
Чешиблоха Леоооон з «Братства Хроноса»!
Пауза, тиша, потім гучний голос диктора: “FIGHT!!!”
Баба Ганя прочинила лаз на горищее — сьогодні в неї чергова примірка. Взяла з собою невеличку подушку, аби дно труни не муляло потилицю. Мала баба гарний настрій і наспівувала щось веселеньке.
Раптом бачить у темряві щось… одразу за труною… під вінком цьогорічної кукурудзи, ворушиться. Ганя не розгубилася: тихенько вилізла, нишком схопила великого товкача, того самого, яким раніше свиням товкла варену картоплю, і як крикне:
— Ану, покажися! Виходь по-харошому, бо як уперіщу, то завтра тебе відспівають!
Той хтось спробував заховатися за лежак комина. Та так незграбно, що перекинув на себе дека. Видно добре його тими залізними декaми гепнуло, бо так хекнув, наче вже дух з нього відійшов.
— Та пожди ж ти, не вбийся раніше часу, — крикнула баба Ганя. — Виходь уже, недоладне…
Хтось почав повзти з темряви до баби. Ось сперся на дашок труни — і почулося:
— Не вбивайте!
— Та виходь уже. Я тебе мирно передам власті.
Баба побачила якогось чоловіка. Не старого. Дивно вбраного. Видно, що якийсь заїжджий.
— Я тут випадково! Сам не знаю, як попав.
— Аге, аге ж… А ну на осьо, — кинула бабця йому мотузку. — Руки собі обв’яжи та йди до лазу. Тільки без дурниць.
Чоловік був у шоковому стані, опору не чинив. Якось зв’язав собі руки й почав мірятися, аби стати на драбину.
— Куди, куди ти лізеш, дурню? Та вб’єшся мені отут! Задом лізь! Розвернися… ага, отако, тако… А тепер ногу став… другу ногу… Ну то ж лізь уже, іроде! Я за тобою. Тільки спробуй брикнути — вколошкаю!
Невідомий зліз, баба за ним.
— Іди он туди, — штовхнула його в спину товкачем. — Йди, іроде. Я тебе ось побачу, чий ти будеш.
Зайшли з сіней у вітальню. Світла багато…
— Сідай на стула. І розказуй… Еее, нє… на стіл не спирайся, бо гурки зараз порозкочуються, а я їх тільки-но на грядці зібрала. Нехватало мені знов рачкувать.
— Я не розумію, чому я тут… — закліпав кумедний чоловік з сіточкою на голові й у довгому шерстяному светрі. То роздивлявся довкола, то витріщав очі на озброєну бабу, то сіпав плечима і крутив шиєю.
— Ой, розв’яжіть! Чи дозвольте я сам… Бо чухається спина, аж не можу.
— Матінко рідна, воно мені вошиве в хату влізло! А я дуст Прісьці оддала. Дихлофосом тебе побризкать, чи шо?!
— Та не вошивий я, — виправдовується прибулець. — Це светр кусючий.
— Таааак. Про светри, знач, потім побалакаєм. Ти мені до ладу скажи, звідки ти взявся в мене в хаті?
Чоловік трохи заспокоївся, знизав плечима і відповів:
— Та не знаю! Був у пустелі. Мене звати Леон… Караван спинився під час бурі… Ми накрилися парусиною. Тріщав пісок. Мене щось здушило і розкрутило. Отямився там, — кивнув він на стелю.
— Яка ще пустеля?! Ти мені баки вздумав забивати?! Як увальну зараз між очі!.. Пустелю мені намолов! Кажи доладньо!
— А щоб тобі, відьмо… Бач, піску скільки в колошах! Осьо! — і він став тріпати ногою, аж пісок на долівку посипався.
Баба як побачила — аж почервоніла.
— Та я до Спаса вже пол повимивала, а ти мені піскуууу!
Леон не дочекався, поки вона його огріє: підскочив, скинув мотузку на бабу й побіг.
Вибіг на двір — і не може зрозуміти, де він. Якісь будинки, кури… Ні пустелі, ні верблюдів…
З хати вискочила баба з дровинякою.
— Люююди! Люююди! Грабують! Убивають! — закричала вона й кинулася на Леона.
Той чкурнув у курятник і закрився там.
— Ну стривай же… Не сховаєшся…
Почали збігатися сусіди.
— Ганю, що таке? — запитала Пріська, на ходу витираючи тісто з рук. За нею прибіг Микола й шепелявий Глиша.
— Та грабіжника ловлю! У курнику закрився!
Обступили селяни курник.
— Виходь по-доброму! — грізно скомандував Микола, якого вся тракторна бригада слухалася.
— Не вийду! Спершу бабу скажену приберіть!
— Яку це… скажену… бабу? — здивувався Глиша.
— Та це ж Ганьзю нашу! — зареготала Пріська.
Ось надійшло ще двоє сусідів. Став люд штурмувати курятник. Вирвали двері — а там кольорові спалахи, щось крутиться, як вихор. І затяг той вихор грабіжника — й зник.
Пауза, тиша, потім гучний голос диктора: “Леон Чешиблоха покинув ринг…”
Оригінал статті на Букнет: ЦІкавий Марафон ✨️✨️✨️
Блог
У Швеції школи повертаються від електронних до паперових підручників
Уряд Швеції скорочує використання цифрових інструментів у школах і пропонує повернутися до паперових книжок, зошитів і ручок.
Швеція, яку вважають однією з найтехнологічніших країн Євр
Історик і амбасадор UNITED24 Тімоті Снайдер запустив збір у межах кампанії «Захист неба», спрямованої на посилення української протиповітряної оборони. Про це повідомили на сайті ініціа
У Польщі створили платформу для співпраці бізнесу й культури
У Сенаті Польщі організація роботодавців Pracodawcy RP започаткувала Platformę Kultury («Культурна платформа») — експертну ініціативу для розвитку співпраці між бізнесом, культурними ін
Поговоримо про атмосферу книги?
Привіт, любі ❤️
Давайте трохи поговоримо про атмосферу книг. Я обожнюю коли в книзі є детальні описи, бо саме вони створюють атмосферу історії. Але нещодавно побачила відео, де дівчина говорила про те, що ненавидить довгі
❣️«неправильне кохання» Жіноча солідарність❣️
Дорогі мої! Сьогоднішня у сучасному любовному романі “Моя пристрасна іспанка” стала справжнім випробуванням для нашої «іспанської троянди». Те, через що пройшла Сільвія, не залишить байдужим нікого. Казка
Перейти до блогуНові автори
Світлана Ткаченко
Народилась та живу в Києві. Спеціалізувалась у галузях монетарної політики, банківської справи, фондового ринку, економічної психології та фінансової поведінки. Зі світлими прагненнями і вкладаючи душу вивчаю світ і пишу тексти на професійну тематику, але справжнє натхнення отримую від створення вигаданих поетичних світів та історій, поділяючи спільні психологічні стани із моїми героями. Тепер працюю переважно над […]
Микита РижихПереможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.
Оля Радіонова
Молода авторка з містечка солі і поетів – Дрогобича. Філолог за освітою, ведуча за родом занять, письменниця за покликанням. Зараз, надихаючись новим статусом мами, готує до друку другу книгу – про материнство.
Хелен Соул
Псевдонім Хелен Соул. Мешкає у місті Кропивницький. Пише твори для дорослих та підлітків. Переможниця у конкурсі оповідань соціального спрямування на електронному порталі Букнет від компанії Avitarart з твором “Зірка з неба”. Переможниця конкурсу в номінації романи від видавництва Кондор. Дебютний роман “Викрадач мого повітря” вийде друком у 2021 році. Посилання на сторінку фейсбук: writerHelenSoul
Віктор Васильчук
Народився 29 лютого 1960 року в м. Коростень, що на Житомирщині, в сім’ї залізничника (батько Борис Іванович, почесний залізничник, учасник Другої світової війни, ветеран праці – 40 років електрогазоз-варником на вагонному депо) і робітниці (мама Розалія Кайтанівна, пенсіонерка, трудилася формувальницею на «Жовтневій кузні»). Українець. Громадянин України. Закінчив філологічний факультет Київського держуніверситету. З 1982 р. працював […]
Олег ІващишинАвторський стиль Письменник, який створює фентезійні світи, сповнені живої історії, культури та емоційної правди. У його прозі поєднуються поетичність і точність, світло й тінь, сила і вразливість. Автор будує міф не з батальних сцен, а з поглядів, тиші й напруги між словами. Його персонажі — глибокі, неоднозначні, з власною етикою й болем. Особливе місце займають […]
Ірина Баковецька-Рачковська
Народилася 17 жовтня 1985 року, смт. Соснове Березнівського р-ну Рівненської обл. Освіта: вища. У 2008 році закінчила Національний університет «Острозька академія» і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Релігієзнавство» та здобула кваліфікацію магістра релігієзнавства, викладача філософських та релігієзнавчих дисциплін; у 2011 році закінчила Рівненський державний гуманітарний університет і отримала базову вищу освіту за напрямом підготовки […]
Дороті Клаус Кількість робіт: 8 LostDoggie Кількість робіт: 1 Анна Щербак
Щербак Анна Олександрівна – письменниця, організаторка літературних заходів. Народилася 15.06.1993 у м. Харкові. Закінчила хімічний факультет Харківського Національного університету імені В. Н. Каразіна. Спробувала себе на посадах: співробітника університету, журналіста (кореспондент), старшого викладача дисципліни «Педагогіка», помічника керівника приватного підприємства. Має наукові публікації з педагогіки. Член Національної спілки журналістів України (з 2015р.). Нині працює за фахом […]
Кропивницька Наталя
Мене звати Наталя Кропивницька. Проживаю у маленькому, але історичному, містечку на Вінниччині. Маю вищу інженерно-технічну освіту. Вірші завжди були частинкою моєї творчої сторони, якою хочу поділитися з іншими і почути конструктивну критику.
Даніела Тороній
…дихаю творчістю і відчуваю смак книг
Юлія Верета Кількість робіт: 8 AnRе Кількість робіт: 5 Володимир Присяжнюк
Володимир Присяжнюк (1966 р. н., м. Івано-Франківськ) — поет, пісняр, прозаїк. Автор книги поетичних пародій "Тобі сюди, Алісо!" (2016) та збірок лірики “Усередмісті моєї пам’яті“ (2017), “Експресії“ (2019), публікувався в багатьох літературних альманахах та колективних збірниках, зокрема, в літературних журналах “Дніпро “, “ДЗВІН“, “Німчич“, “Форум”, у періодичній пресі, зокрема, в газетах “ Літаратура і мастацтво“(Республіка […]
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.